Сканування схилів за допомогою DREVO AeroSense Drone

Сканування схилів за допомогою DREVO AeroSense Drone

Повітряна діагностика рельєфу, води, рослинності та геотехнічних ризиків

Дрон TREVO AeroSense - Спеціалізована безпілотна система дистанційного обстеження гірських схилів, гребенів, верхніх водозборів, джерельних зон, доріг та аварійних русел.

Система призначена не лише для отримання фотографій. Її основне завдання - створювати вимірювану цифрову модель території, виявляти зміни та передавати результати в:

цифровий паспорт верхньої зони;

Цифровий двійник гори DREVO;

систему моніторингу вершини;

Відновлення гірських джерел DREVO;

пожежний модуль;

систему раннього попередження;

реєстр інженерних споруд.

Дронове сканування дозволяє отримувати ортофотоплани, хмари точок, цифрові моделі поверхні та рельєфу, а при повторних польотах – визначати зміну положення схилів, доріг, зсувів та русел. Подібні методи фотограмметрії та LiDAR застосовуються для високодетального картування зсувів та порівняння їх стану у часі.

Головний принцип:

DREVO AeroSense Drone має не просто показувати схил, а вимірювати його геометрію, температуру, рослинність, вологі аномалії та зміну в часі.

1. Основні завдання сканування

Система вирішує такі групи завдань:

1.1. Топографічне картування

побудова цифрової моделі рельєфу;

визначення ухилів та експозиції;

виділення гребенів та вододілів;

пошук улоговин і мікрознижень;

картування аварійних шляхів води;

визначення площі мікроводозборів;

вимірювання обсягів виїмок, насипів та наносів.

1.2. Геотехнічне обстеження

виявлення тріщин;

виявлення зсувних уступів;

картографування осипів;

фіксація каменепадних ділянок;

визначення деформації доріг;

пошук нових вологих виходів;

порівняння положення схилів між зйомками.

1.3. Гідрологічний аналіз

побудова напрямків поверхневого стоку;

визначення точок концентрації води;

пошук заблокованих русел;

картування зон перезволоження;

обстеження джерел;

аналіз ерозії після злив;

оцінка заповнення водойм та верхніх чаш.

1.4. Моніторинг рослинності

оцінка загального покриття;

виявлення ділянок стресу;

картування сухої біомаси;

пошук інвазивних видів;

аналіз відновлення після пожежі;

визначення вітровалу;

оцінка стану лісових коридорів

1.5. Пожежний моніторинг

виявлення теплових аномалій;

пошук вогнищ, що тліють;

обстеження після блискавки;

оцінка сухої рослинності;

картування вигорілої площі;

визначення стану протипожежних розривів

2. Архітектура комплексу

DREVO AeroSense Drone складається з п'яти основних підсистем:

повітряна платформа;

навігаційно-геодезична система;

корисне навантаження;

бортовий обчислювальний модуль;

наземна та хмарна система обробки.

Система може реалізовуватись не одним універсальним апаратом, а декількома спеціалізованими конфігураціями.

3. Зміни безпілотної платформи

3.1. Опитування DREVO AeroSense

Легкий картографічний дрон.

Призначений для:

RGB-фотограмметрії;

ортофотозйомки;

мультиспектральний аналіз;

регулярного моніторингу;

обстеження невеликих ділянок.

Переваги:

компактність;

швидке розгортання;

низька вартість вильоту;

зручність повторних польотів.

3.2. ДЕРЕВИННИЙ AeroSense Pro

Середня промислова платформа зі змінним корисним навантаженням.

Може нести:

ЛіДАР;

тепловізор;

спектральну камеру;

зум-камеру;

лазерний далекомір;

газові та аерозольні датчики.

3.3. ДЕРЕВИННА AeroSense Heavy

Важка платформа для:

високоточного LiDAR;

кількох синхронних сенсорів;

роботи над великими водозборами;

тривалого польоту;

доставки малих автономних датчиків;

аварійне обстеження.

3.4. ДЕРЕВ'ЯНИЙ СВВП AeroSense

Апарат вертикального зльоту із літаковим режимом.

Підходить для:

довгих гірських коридорів;

великих водозборів;

лісових масивів;

обстеження важкодоступних регіонів

Мультироторна платформа краще зависає та сканує окремий схил, а VTOL ефективніше покриває великі площі.

4. Навігація та геодезична прив'язка

Для інженерного моніторингу звичайної супутникової навігації недостатньо.

Система повинна включати:

багатодіапазонний GNSS;

РТК або ППК;

інерційний вимірювальний модуль;

барометричний висотомір;

лазерний далекомір;

контрольні наземні точки;

синхронізацію часу детекторів.

Комерційні картографічні системи використовують RTK для сантиметрового позиціонування і точної прив'язки фотограмметричних даних.

Контрольні точки

На території створюються постійні репери:

геодезичні марки;

панелі, що розпізнаються;

металеві чи кам'яні точки;

GNSS-репери;

контрольні об'єкти біля доріг та зсувів.

Повторні польоти повинні використовувати одну й ту саму систему координат.

5. RGB-фотограмметрія

RGB камера є базовим сенсором.

Вона використовується для:

побудови ортофотоплана;

створення щільної хмари точок;

побудови цифрової моделі поверхні;

картування доріг;

вимірювання промоїн;

виявлення тріщин;

фіксації рослинності;

візуального обстеження споруд.

Метод Structure from Motion дозволяє по серії знімків, що перекриваються, створювати тривимірну геометрію території, хмару точок, ортозображення і цифрову модель висот. USGS застосовує таку обробку дронових зображень щодо зсувів і змін поверхні.

Вимоги до RGB-модуля

Переважні:

механічний затвор;

глобальний затвор чи мінімальний rolling shutter;

висока деталізація;

фіксоване калібрування об'єктива;

запис точного часу експозиції;

RAW-формат;

можливість похилої зйомки.

6. LiDAR-сканування

LiDAR вимірює відстань до поверхні лазерними імпульсами та формує тривимірну хмару точок.

Особливо важливий на:

лісових схилах;

ділянках із складним рельєфом;

зсувах;

кам'янистих територіях;

дорогах;

ярах;

після пожеж.

LiDAR здатний реєструвати кілька відображень і частково отримувати інформацію про поверхню землі через проміжки рослинності. Високоточні повітряні LiDAR-системи поєднують лазерний сканер, GNSS та інерційну навігацію.

Сучасні промислові модулі можуть поєднувати LiDAR, IMU та RGB-камеру в одному корисному навантаженні. Наприклад, DJI Zenmuse L2 поєднує рамковий LiDAR, високоточну IMU та RGB-камеру.

Продукти LiDAR

вихідна хмара точок;

класифікована хмара;

модель поверхні;

модель землі без рослинності;

висота рослинності;

поперечні профілі;

обсяги матеріалу;

карта шорсткості;

карта локальних ухилів.

7. Мультиспектральний модуль

Мультиспектральна зйомка реєструє відображення у кількох діапазонах.

Рекомендовані канали:

синій;

зелений;

червоний;

червоний край;

ближній інфрачервоний.

Існуючі компактні промислові системи використовують окремі зелений, червоний, red-edge та ближній інфрачервоний канали спільно з RGB-камерою.

Основні завдання

визначення рослинного стресу;

оцінка густини покриття;

пошук ділянок нестачі вологи;

картування ушкоджень після пожежі;

розрізнення типів рослинності;

раннє виявлення деградації;

контроль відновлення посадок

Розрахункові індекси

Можуть використовуватися:

НДВІ;

ЧЕСТЬ;

ГНДВІ;

ГЛИНА;

індекси голого ґрунту;

індекси території, що вигоріла.

Індекс повинен автоматично інтерпретуватися як діагноз. Результати слід перевіряти наземними обстеженнями.

8. Гіперспектральна камера

Гіперспектральний модуль реєструє десятки чи сотні вузьких спектральних діапазонів.

Він може застосовуватися для:

розрізнення близьких видів рослин;

виявлення фізіологічного стресу;

визначення складу ґрунтової поверхні;

пошуку мінералогічних аномалій;

картування забруднення;

формування спектральних паспортів рослин

Обмеження:

великий обсяг даних;

складне калібрування;

залежність від освітлення;

висока вартість;

необхідність еталонних спектральних бібліотек.

Тому гіперспектральний модуль рекомендується для дослідних та контрольних місій, а не для кожного регулярного польоту.

9. Тепловізійний модуль

Радіометрична тепловізійна камера вимірює інфрачервоне випромінювання та дозволяє оцінювати температуру поверхні кожного пікселя.

Застосування

пошук вологих ділянок;

виявлення джерельних виходів;

виявлення витоків;

пошук вогнищ, що тліють;

оцінка теплового стану рослинності;

виявлення підземного горіння;

аналіз нагріву скельних поверхонь;

обстеження сонячних установок та обладнання.

Сучасні дронові теплові системи можуть поєднувати радіометричний тепловізор та видиму камеру.

Обмеження термографії

Результат залежить від:

часу доби;

сонячного нагрівання;

вітру;

вологість повітря;

випромінювальної здатності поверхні;

кута спостереження;

хмарність;

рослинності.

Теплова аномалія показує відмінність температур, але автоматично не пояснює його причину.

10. Зум-камера та похила зйомка

Зум-камера застосовується для точкового обстеження:

скельних тріщин;

мостів;

труб;

зсувних уступів;

буря;

пожежних осередків;

недоступних споруд.

Похила зйомка необхідна, тому що вертикальна камера погано бачить:

круті укоси;

скельні стінки;

бічні поверхні промоїн;

вертикальні тріщини;

підпірні стіни;

входи у водопропуски.

Для складного схилу створюються місії з кількома кутами камери.

11. Лазерний далекомір

Лазерний далекомір використовується для:

вимірювання відстані до об'єкта;

уточнення координат тріщини;

наведення зум-камери;

контролю дистанції до схилу;

визначення висоти урвища;

безпечного обльоту стін.

Він особливо корисний у ручному режимі інспекції.

12. Електромагнітний та радіолокаційний модуль

У концепції DREVO AeroSense Pro може використовуватися компактний електромагнітний або радіолокаційний сенсор.

Можливі завдання:

пошук контрастів вологості;

виявлення неглибоких порожнин;

оцінка шаруватості;

обстеження сніжного покриву;

визначення товщини окремих матеріалів.

Однак можливості повітряного електромагнітного сканера необхідно реалістично оцінювати.

Малий дрон не замінює:

георадарне наземне обстеження;

сейсмічний;

електротомографію;

буріння;

повноцінну геофізику.

Дроновий сенсор повинен використовуватися як засіб попереднього пошуку аномалій.

13. Акустичний та аерозольний модуль

DREVO AeroSense може додатково вимірювати:

аерозольні частки;

дим;

пил;

пилок;

суперечки;

леткі сполуки;

локальні звукові аномалії.

У гірському проекті це корисно для:

моніторингу пожежі;

аналізу пилових бур;

оцінки ерозії;

виявлення забруднення;

вивчення рослинних угруповань.

Однак повітряний потік від гвинтів спотворює виміри. Сенсор необхідно виносити із зони основного пропелерного потоку або використовувати режими зависання, пробовідбірну трубку або окремий модуль, що планує.

14. Бортовий DREVO Aero AI Edge

Бортовий обчислювальний модуль виконує первинну обробку даних безпосередньо під час польоту.

Функції:

контроль якості зображення;

визначення розмиття;

виявлення пропущених ділянок;

розпізнавання тріщин;

пошук теплових аномалій;

виявлення диму;

класифікація рослинності;

оцінка вільного перерізу русел;

фіксація небезпечних об'єктів;

динамічна зміна маршруту.

Наприклад, якщо камера виявила нову тріщину, дрон може:

зупинити стандартну місію;

виконати круговий обліт;

зняти об'єкт із різних кутів;

увімкнути тепловізор;

виміряти відстань;

відзначити координати;

продовжити основну місію.

15. Режими сканування

15.1. Площа ортофотозйомка

Політ паралельними маршрутами над ділянкою.

Результати:

ортофотоплан;

модель поверхні;

загальна карта стану.

15.2. Контурне сканування схилу

Дрон слідує рельєфу з постійною відстанню до поверхні.

Використовується на крутих схилах.

15.3. Коридорна зйомка

Для:

доріг;

русел;

гребенів;

лісових коридорів;

інженерних мереж.

15.4. Кругове сканування

Для окремого об'єкту:

вершини;

оползня;

скелі;

резервуару;

споруди.

15.5. Повторне маршрутне сканування

Маршрут, висота, швидкість та кути камери повторюються максимально точно.

Це важливо для аналізу змін.

15.6. Аварійна розвідка

Виконується після:

зливи;

вогонь;

оползня;

шторму;

землетруси;

масового вітровалу.

16. Планування польоту схилом

На гірському рельєфі не можна задавати постійну абсолютну висоту.

Необхідний режим проходження рельєфу.

Планувальник враховує:

цифрову модель висот;

висоту рослинності;

лінії електропередач;

скельні виступи;

щогли;

дерева;

турбулентність;

втрату GNSS;

зони відсутності зв'язку;

аварійні посадкові майданчики

Перекриття кадрів

Для фотограмметрії задається поздовжнє та поперечне перекриття.

На крутих, лісових та складних ділянках перекриття збільшується.

Точне значення вибирається за:

рельєфу;

об'єктиву;

висоті;

необхідної деталізації;

рослинності;

вітер.

17. Робота при сильному вітрі

Гребеневі польоти вимагають окремого вітрового регламенту.

Контролюються:

середня швидкість;

пориви;

турбулентність;

напрямок щодо схилу;

очікувана витрата батареї;

можливість повернення проти вітру.

Політ припиняється, якщо:

пориви наближаються до технічної межі апарату;

неможливо зберігати стабільну відстань до схилу;

якість даних стає неприйнятною;

зворотний маршрут потребує надмірного запасу енергії;

починається зледеніння;

Існує ризик втрати управління.

Межу виробника не слід сприймати як нормальний робочий режим.

18. Політ у тумані, снігу та дощі

Туман та хмарність можуть призвести до:

втрати візуального контакту;

конденсації;

зледеніння;

помилок оптичних датчиків;

зниження якості LiDAR та камер;

погіршення зв'язку.

Навіть корисне навантаження із заявленим захистом від пилу та вологи має обмежені умови експлуатації. Наприклад, Zenmuse L2 має заявлений рейтинг IP54 за дотримання умов виробника.

Плановий картографічний політ не слід виконувати:

в грозу;

при зледеніння;

у щільному тумані;

у сильному дощі;

при мокрому снігу;

за неможливості безпечної посадки.

19. Наземне калібрування

Перед польотом виконуються:

перевірка GNSS;

Перевірка ІМУ;

калібрування камери;

перевірка фокусування;

зйомка спектральної панелі;

перевірка теплового зразка;

синхронізація часу;

перевірка карти пам'яті;

тест зв'язку;

перевірка контрольних точок.

Після польоту повторно знімається спектральний стандарт, особливо якщо освітлення змінилося.

20. Основні вихідні продукти

20.1. Ортофотоплан

Геометрично виправлене зображення території.

20.2. Хмара точок

Тривимірний набір координат поверхні.

20.3. ДМС

Цифрова модель верхньої поверхні, включаючи дерева та споруди.

20.4. ЦМР

Модель поверхні землі без рослинності та об'єктів.

20.5. Карта висоти рослинності

Виходить як різниця між DSM та DTM.

20.6. Карта ухилів

Показує крутість кожної ділянки.

20.7. Карта експозиції

Визначає орієнтацію поверхні.

20.8. Карта напрямків стоку

Показує можливий рух поверхневої води.

20.9. Карта накопичення стоку

Виділяє місця поєднання потоків.

20.10. Теплова карта

Показує температурні аномалії.

20.11. Спектральна картка

Показує стан рослинності та поверхні.

21. Визначення змін

Найцінніша функція системи – порівняння різних дат.

Аналізуються:

переміщення поверхні;

зміна висоти;

збільшення тріщин;

зростання промоїн;

накопичення наносів;

зміна русла;

втрата рослинності;

зростання чагарників;

вивал дерев;

зміна дороги;

стан інженерних споруд.

LiDAR і фотограмметричні хмари точок можуть використовуватися для порівняння зсуву геометрії та оцінки його переміщення. USGS застосовує хмари точок, фотограмметрію та LiDAR для аналізу масових переміщень та післяпожежних схилових процесів.

22. Аналіз зсувів

Алгоритм виділяє:

головний уступ;

бічні межі;

тріщини розтягування;

опуклості у нижній частині;

порушення рослинності;

зміщення дороги;

нові вологі плями;

зони накопичення матеріалу.

Дрон показує поверхневу геометрію, але автоматично не визначає глибину поверхні ковзання.

Для інженерного висновку потрібні:

п'єзометри;

інклінометри;

геофізика;

буріння;

лабораторні властивості ґрунту.

23. Аналіз ерозії

Система визначає:

довжину промоїн;

глибину;

ширину;

обсяг винесеного матеріалу;

швидкість зростання;

зв'язок із дорогою;

пошкодження терас;

зони осадження.

Повторне сканування після зливи дозволяє оцінити реальний обсяг ерозії.

24. Аналіз доріг

DREVO AeroSense Drone обстежує:

колії;

канави;

труби;

мости;

насипу;

тріщини;

осідання;

розмив випусків;

снігові замети;

падіння дерев.

Автоматично відзначаються:

заблоковані водопропуски;

вода на полотні;

зміна геометрії укосу;

нові шляхи об'їзду;

ушкодження аварійного переливу.

25. Аналіз джерел та джерел

Теплова та видима зйомка допомагає виявляти:

холодні чи теплі аномалії;

вологі смуги;

зміна рослинності;

нові виходи;

зникнення вологої плями;

каламутний потік після зливи.

Але наявність теплової аномалії не доводить наявність джерела.

Виявлена ​​ділянка перевіряється:

наземним обстеженням;

виміром витрати;

температурою;

електропровідністю;

геологією.

26. Аналіз рослинності

Система класифікує:

голий ґрунт;

трави;

чагарники;

дерева;

суху рослинність;

пошкоджені ділянки;

вигорілі зони;

інвазивні спільноти.

Для кожного рослинного полігону формуються:

площа;

середня висота;

щільність;

спектральний індекс;

тепловий стан;

зміна за сезонами;

ризик пожежі;

пріоритет обстеження.

27. Пожежні місії

До пожара

картування палива;

вимір сухої біомаси;

перевірка пожежних коридорів;

контроль резервуарів;

обстеження ліній електропередач.

Під час пожежі

пошук фронту;

виявлення точкових осередків;

оцінка напряму поширення;

контроль доріг;

допомога у пошуку людей.

Польоти виконуються лише в координації з пожежними службами, щоб не заважати пілотованій авіації.

Після пожежі

картування вигорілої площі;

пошук тління;

аналіз ушкодження ґрунту;

визначення селевих водозборів;

контроль аварійних шляхів води;

планування відновлення.

28. Робота після аномальної зливи

Пріоритетна послідовність:

аварійні шляхи води;

дороги та мости;

верхні балки;

зсувні ділянки;

джерела;

тераси та накопичувачі;

рослинність;

наноси.

Дрон не повинен летіти надто низько над нестабільним руслом, де можливі падаючі камені, сильна турбулентність або втрата зв'язку.

29. Штучний інтелект

AI використовується для попереднього аналізу:

сегментації поверхні;

виявлення змін;

класифікації рослинності;

пошуку тріщин;

виявлення заторів;

визначення теплових аномалій;

оцінки пожежного палива;

порівняння з попереднім польотом.

AI не повинен самостійно видавати остаточний діагноз:

«зсув неминучий»;

"вода питна";

джерело відновлено;

«безпечний схил».

Він формує:

ймовірність;

ступінь зміни;

рівень впевненості;

необхідність наземної проверки.

30. Інтеграція із цифровим паспортом

Після обробки дані автоматично прив'язуються до паспортних об'єктів.

Для кожної ділянки оновлюються:

дата сканування;

модель рельєфу;

стан рослинності;

ерозія;

дорожні ушкодження;

зсувні ознаки;

стан споруд;

пожежне навантаження;

нові фотографії;

рівень ризику;

рекомендовані завдання.

Попередні версії не видаляються.

31. Інтеграція з цифровим двійником Mountain

Цифровий двійник використовує дані дрона для:

уточнення рельєфу;

оновлення шорсткості;

зміни рослинного покриття;

розрахунку стоку;

моделювання паводку;

моделювання пожежі;

оцінки обсягу наносів;

перевірки аварійних шляхів;

визначення зон майбутнього обстеження

32. Регламент сканування

Базове сканування

Виконується на початок відновлювальних робіт.

Сезонне

потім сніг тане;

до пожежонебезпечного сезону;

після сухого сезону;

перед періодом злив.

Планове щорічне

Повне порівняння стану.

Події

Після:

аномальної зливи;

вогонь;

оползня;

землетруси;

сильного вітру;

масового вітровалу;

дорожнього руйнування.

Високорискові ділянки

Можуть скануватися:

щомісяця;

після кожної значної події;

під час спрацювання наземних датчиків.

33. Точність та допустимі зміни

Для кожного об'єкта задається мінімальна зміна, яку система повинна впевнено виявляти.

Наприклад:

невелика ерозія;

зміна дорожньої колії;

розкриття великої тріщини;

усунення зсуву;

втрата рослинності;

накопичення наносів.

Необхідна точність визначає:

висоту польоту;

тип камери;

кількість контрольних точок;

перекриття;

необхідність LiDAR;

частоту повторних місій.

Не можна вимагати міліметрової достовірності від дешевої оглядової зйомки без геодезичного контролю.

34. Контроль якості результатів

Перевіряються:

повнота покриття;

різкість знімків;

точність геоприв'язки;

помилки зшивання;

щільність хмари;

наявність тіней;

пропущені ділянки;

розбіжність із реперами;

збіг контрольних точок;

калібрування сенсорів.

Результат отримує клас якості:

Q1 - інженерний;

Q2 - картографічний;

Q3 - оглядовий;

Q4 - аварійний неповний;

Q5 – непридатний для вимірювань.

35. Обмеження системи

DREVO AeroSense Drone не замінює:

гідрогеолог;

геотехніка;

наземну геодезію;

буріння;

лабораторний аналіз;

п'єзометри;

інклінометри;

польові огляди.

Дрон добре показує поверхню та її зміни.

Він обмежено визначає:

глибину ґрунтових вод;

глибину зсуву;

внутрішню будову породи;

хімічний склад води;

стійкість схилу без інженерної моделі

36. Безпека польотів

Необхідно враховувати:

національне авіаційне законодавство;

заборонені зони;

польоти поза прямою видимістю;

близькість аеропортів;

заповідні території;

присутність людей;

лінії електропередач;

птахів;

пожежну авіацію;

рятувальні операції.

Автономність не скасовує відповідальності оператора.

37. Вплив на тварин

Польоти можуть турбувати:

птахів, що гніздяться;

великих ссавців;

кажанів;

стада;

рідкісні види.

Для чутливих ділянок задаються:

сезонні заборони;

мінімальна висота;

обхідні маршрути;

обмеження зависання;

зниження кількості польотів;

спостереження біолога.

38. Зберігання даних

Вихідні дані зберігаються окремо від опрацьованих.

Архів включає:

фотографії;

відео;

ЛіДАР;

ГНСС та ІМУ;

журнали польоту;

параметри камери;

контрольні точки;

ортофото;

моделі рельєфу;

звіт якості;

результати AI;

експертні висновки.

Формати мають бути відкритими та придатними для довгострокового використання.

39. Цифровий паспорт місії

Кожен політ отримує окремий запис:

ідентифікатор місії;

дата та час;

оператор;

апарат;

корисне навантаження;

маршрут;

висота;

швидкість;

погода;

вітер;

освітлення;

налаштування сенсорів;

контрольні точки;

обсяг даних;

клас якості;

виявлені аномалії;

наступні події.

40. Результат однієї повної місії

Повна місія DREVO AeroSense Drone має видавати:

актуальний ортофотоплан;

цифрову модель рельєфу;

цифрову модель поверхні;

класифікована хмара точок;

карту ухилів;

карту напрямків води;

картку рослинності;

теплову картку;

картку ерозії;

карту зсувних ознак;

карту стану доріг;

картку пожежного палива;

перелік нових аномалій;

порівняння з попередньою місією;

Завдання для наземної групи.

41. Послідовність застосування

Етап 1. Базовий RGB-дрон

Створення ортофото та первинної моделі рельєфу.

Етап 2. Геодезична мережа

Установка реперів та RTK/PPK-прив'язка.

Етап 3. Мультиспектральний модуль

Моніторинг рослинності та ґрунту.

Етап 4. Тепловізор

Джерела, пожежі, вологі аномалії.

Етап 5. Лідар

Лісові та геотехнічно складні ділянки.

Етап 6. AI Edge

Автоматичне виявлення об'єктів та змін.

Етап 7. Цифровий двійник

Об'єднання даних із наземними датчиками.

Етап 8. Автономні станції

Автоматичний запуск після тривоги або за розкладом там, де це юридично та технічно допустимо.

Підсумковий принцип

DREVO AeroSense Drone стає повітряним вимірювальним інструментом усієї програми DREVO Living Mountains.

Він об'єднує:

фотограмметрію;

ЛіДАР;

мультиспектральну зйомку;

тепловізійний аналіз;

точкову інспекцію;

AI-обробку;

повторний вимір;

цифровий паспорт;

Гірський цифровий двійник.

Цінність дрону визначається не кількістю зроблених знімків, а здатністю повторно виміряти той самий схил, виявити реальні зміни і перетворити їх на конкретну інженерну дію.