DDREVOLiving legacy
Основний матеріал · повний текст

Економічна та соціальна модель DREVO

Відновлення не як окремий природоохоронний захід, а як довготривале поєднання води, ґрунту, лісу, людини й часу.

16000 текстових блоків3 ілюстрацій184 таблиць
Показано повний матеріал
← Повернутися до змісту

Економічна та соціальна модель DREVO

Екосистема, яка створює природну, суспільну та господарську цінність

Екологічні проекти що неспроможні існувати лише рахунок ентузіазму, короткострокових грантів чи разових благодійних пожертвувань. Для їхнього сталого розвитку необхідна модель, яка одночасно відновлює природне середовище, створює робочі місця, зміцнює місцеві спільноти та формує власні джерела доходу.

Економічна та соціальна модель DREVO заснована на поєднанні:

відновлення природи;

кооперативи;

місцевого виробництва;

освіти;

соціальної підтримки;

відповідального підприємництва;

цифрової прозорості;

довгострокового інвестування.

Головний принцип DREVO:

Економіка має підтримувати життя території, а соціальна система — допомагати людям ставати її відповідальними учасниками, зберігачами та творцями.

1. Три види створюваної цінності

Кожен проект DREVO має створювати одночасно три види цінності.

Екологічна цінність

відновлений ґрунт;

чиста вода;

збережені рослини;

збільшення біорізноманіття;

зниження ерозії;

покращення мікроклімату;

відновлення екосистем;

зв'язування вуглецю;

збереження генетичного фонду.

Економічна цінність

товари;

послуги;

робочі місця;

доходи учасників;

зниження витрат;

розвиток місцевих виробництв;

підвищення вартості відновленої території;

створення нових господарських ланцюжків.

Соціальна цінність

освіта;

підтримка сімей;

інтеграція нових мешканців;

розвиток талантів;

зміцнення зв'язків;

підвищення продовольчої безпеки;

доступ до природи;

збереження культури та ремесел;

участь мешканців в управлінні територією.

Проект вважається стійким, якщо ці три напрями не суперечать один одному.

2. Економіка відновлення

У традиційній економіці природні ресурси часто розглядаються як безкоштовна сировина. Витрати на деградацію ґрунтів, забруднення води, зникнення видів та погіршення здоров'я переносяться на суспільство та майбутні покоління.

Модель DREVO прагне враховувати повну вартість рішень:

прямі витрати;

майбутні витрати;

екологічні збитки;

соціальні наслідки;

вартість відновлення;

довгострокову корисність.

Наприклад, дешеве рішення сьогодні може виявитися дорогим, якщо через кілька років знадобиться:

очищати воду;

відновлювати ґрунт;

замінювати загиблі насадження;

компенсувати збитки;

лікувати наслідки забруднення.

3. Природний капітал

Природний капітал включає ресурси та функції, які підтримують життя та господарство:

родючий ґрунт;

воду;

ліси;

біорізноманіття;

запилювачів;

стійкий клімат;

природний захист від ерозії та повеней;

генетичні ресурси;

здатність екосистем до відновлення.

DREVO не розглядає природу лише як фінансовий актив. Проте економічна оцінка допомагає показати, що її руйнація створює реальні витрати, а відновлення реальну довгострокову цінність.

4. Екосистемні послуги

Відновлена ​​територія може виконувати безліч функцій:

утримувати воду;

очищати стік;

захищати ґрунт;

охолоджувати повітря;

знижувати запиленість;

підтримувати запилювачів;

виробляти їжу;

давати деревну та недеревну сировину;

створювати простір для відпочинку;

підтримувати здоров'я людей.

Частина цих функцій може формувати прямий дохід, а частина знижувати майбутні суспільні витрати.

5. Багаторівнева економічна модель

Економіка DREVO будується на кількох взаємопов'язаних рівнях.

Рівень людини

Людина отримує:

роботу;

навчання;

продукцію;

послуги;

можливість реалізувати талант;

участь у спільноті;

доступ до спільної інфраструктури.

Рівень проекту

Проект виробляє:

посадковий матеріал;

продукти;

екологічні послуги;

освітні програми;

цифрові дані;

відновлені території.

Рівень кооперативу

Кооператив поєднує:

закупівлі;

виробництво;

переробку;

логістика;

збут;

інвестиції;

соціальну підтримку.

Регіональний рівень

Формується мережа:

розплідників;

ферм;

майстерень;

переробних підприємств;

освітніх центрів;

екологічних проектів;

соціальних ініціатив.

Міжнародний рівень

Можливі:

обмін технологіями;

наукове співробітництво;

інвестиції;

поширення стандартів;

спільні програми відновлення.

6. Кооперативна основа

Кооператив дозволяє учасникам спільно вирішувати завдання, які важко вирішити окремо.

Кооператив може поєднувати:

фермерів;

власників землі;

спеціалістів;

виробників;

ремісників;

підприємців;

споживачів;

інвесторів;

волонтерів;

освітні установи.

Основні функції:

колективні закупівлі;

спільне використання техніки;

зберігання;

переробка;

транспортування;

реалізація продукції;

навчання;

фінансування проектів;

підтримка учасників.

7. Категорії участі

Можливі різні форми участі.

Учасник

Бере участь у діяльності та користується товарами, послугами та інфраструктурою мережі.

Працівник

Виконує оплачувану роботу у проектах DREVO.

Виробник

Поставляє товари чи послуги у спільну мережу.

Зберігач

Відповідає за певний об'єкт:

ділянку;

дерево;

насіннєву лінію;

колекцію;

розплідник;

водоймище.

Вкладник

Надає кошти на розвиток загальної інфраструктури на встановлених умовах.

Інвестор

Фінансує конкретний проект та приймає на себе відповідні ризики.

Соціальний учасник

Отримує підтримку, навчання чи тимчасову зайнятість і поступово входить у діяльність.

Партнер

Надає технології, приміщення, землю, обладнання, експертизу чи доступ до ринків.

8. Принцип добровільності

Участь у системі має бути добровільною.

Людина повинна розуміти:

свої права;

обов'язки;

фінансові умови;

ризики;

порядок виходу;

правила використання загальних ресурсів;

порядок вирішення конфліктів.

Екологічні чи соціальні цілі не виправдовують непрозорі фінансові умови.

9. Основні джерела доходу

Проекти DREVO можуть отримувати дохід із кількох напрямків.

Виробництво посадкового матеріалу

насіння;

саджанці;

підщепи;

щеплені рослини;

рослини для фіторемедіації;

місцеві екотипи;

рідкісні сорти.

Продовольство

свіжа продукція;

перероблені продукти;

готові страви;

сушені продукти;

ферментовані продукти;

натуральні комплекси;

сезонні набори.

Екологічні послуги

відновлення земель;

посадка;

догляд;

екологічний моніторинг;

розробка паспортів;

створення цифрових двійників;

аналіз території;

консультації;

супровід проектів.

Освіта

курси;

практикум;

стажування;

майстер-класи;

програми для шкіл;

професійне навчання.

Виробництво обладнання

системи поливу;

модулі розплідників;

сушарки;

теплиці;

компостні установки;

датчики;

роботизовані модулі;

системи водозбору.

Цифрові послуги

Ідентифікатор деревного заводу;

Менеджер розсадника дерев;

цифрові паспорти;

аналітика;

моніторинг;

цифровий двійник;

ліцензування платформи.

Туризм та рекреація

екологічні маршрути;

екскурсії;

навчальні ферми;

гостьові програми;

волонтерські табори;

відновлювальні тури.

10. Комбінована модель доходу

Для стійкості проект не повинен залежати лише від одного джерела.

Приклад структури:

продаж продукції;

сервісні контракти;

членські внески;

освітні програми;

оренда устаткування;

грант;

державні замовлення;

інвестиції;

пожертвування;

оплата екологічних послуг.

Комерційні напрями підтримують суспільні та екологічні програми, але їх фінансові потоки мають враховуватись окремо.

11. Центри доходу та центри суспільної користі

Центри доходу

розплідник;

переробка;

фермерське виробництво;

інженерні послуги;

цифрові послуги;

логістика;

освітні курси;

туризм.

Центри суспільної користі

збереження рідкісних сортів;

безкоштовні освітні програми;

допомога новим мешканцям;

відновлення громадських територій;

підтримка талантів;

соціальна зайнятість;

відкритий екологічний моніторинг

Фінансова звітність має показувати, які комерційні напрями підтримують суспільні завдання.

12. Розподіл доходу

Доход проекту може розподілятися між:

оплатою праці;

поточними витратами;

поверненням інвестицій;

ремонтом та оновленням обладнання;

резервним фондом;

екологічним фондом;

соціальним фондом;

освітні програми;

розвитком нових проектів.

Дохід не повинен повністю вилучатися учасниками, якщо це позбавляє проект можливості розвиватися та виконувати зобов'язання.

13. Фонд розвитку

Фонд розвитку використовується для:

придбання обладнання;

розширення розплідника;

створення переробки;

цифровізації;

досліджень;

запуску нових ділянок;

навчання персоналу

Розмір відрахувань визначається фінансовим регламентом.

14. Резервний фонд

Резерв захищає систему від:

неврожаю;

поломка;

втрати замовлень;

природних катастроф;

загибелі рослин;

різкого зростання витрат;

необхідності термінової заміни обладнання.

Резерв не використовується для регулярного покриття хронічно-збиткової діяльності без зміни моделі.

15. Екологічний фонд

Фінансує:

збереження генетичного фонду;

відновлення громадських земель;

екологічний моніторинг;

захист біорізноманіття;

зміст об'єктів, які створюють прямого доходу;

екстрені природоохоронні заходи.

16. Соціальний фонд

Може використовуватися для:

підтримки учасників у кризовій ситуації;

оплати навчання;

тимчасової зайнятості;

допомоги сім'ям;

інтеграції мігрантів;

підтримки людей похилого віку;

допомоги молодим спеціалістам;

розвитку талантів

Правила надання підтримки мають бути прозорими.

17. Фонд підтримки талантів

Фонд може допомагати:

дослідникам;

винахідникам;

майстрам;

художникам;

викладачам;

екологічним активістам;

молодих підприємців.

Підтримка надається у формі:

гранту;

стипендії;

обладнання;

приміщення;

наставництва;

просування;

участі у проекті.

18. Оплата праці

Праця має оплачуватись справедливо та прозоро.

Враховуються:

кваліфікація;

відповідальність;

складність;

фізичне навантаження;

небезпека;

якість;

результат;

місцеві умови.

Добровільна праця не повинна замінювати постійні оплачувані робочі місця там, де діяльність створює комерційний дохід.

19. Базова та змінна оплата

Оплата може складатися з:

гарантованої частини;

доплати за кваліфікацію;

компенсації видатків;

премії за результат;

частки від проекту;

сезонних надбавок.

Преміювання не повинно стимулювати погіршення якості, приховування проблем чи експлуатацію природних ресурсів.

20. Оплата за екологічний результат

В окремих проектах частина оплати може залежати від:

приживання рослин;

площі відновленого ґрунту;

зниження ерозії;

покращення якості води;

збереження генетичних ліній;

зменшення забруднення;

поява природного відновлення.

Показники визначаються заздалегідь та перевіряються незалежними методами.

21. Соціальна зайнятість

Проекти DREVO можуть надавати поступове включення людям, яким важко відразу вийти на звичайний ринок праці.

Можливі напрямки:

робота в розпліднику;

сортування насіння;

догляд за рослинами;

приготування їжі;

упаковка;

ремонт;

логістика;

моніторинг;

благоустрій;

супровід людей похилого віку;

адміністративну допомогу.

Соціальна зайнятість має вести до розвитку навичок та самостійності, а не до постійної залежності.

22. Інтеграція нових мешканців

Для мігрантів та нових мешканців система може надавати:

мовну практику;

професійне навчання;

тимчасову роботу;

вчитель;

допомога у визнанні навичок;

участь у спільних проектах;

ознайомлення з місцевими правилами;

культурний обмін.

Людина розглядається як як одержувач допомоги, а й як носій досвіду, знань і здібностей.

23. Навчання через практику

Частина освіти організується безпосередньо на проектах.

Модель:

пояснення → демонстрація → робота під наглядом → самостійне виконання → підтвердження навички → передача знань іншим.

Навичка може фіксуватися у цифровому професійному паспорті учасника.

24. Професійний паспорт учасника

Він може містити:

пройдене навчання;

виконані роботи;

підтверджені навички;

рекомендації;

участь у проектах;

сертифікати;

спеціалізацію;

доступ до обладнання;

рівень відповідальності.

Персональні дані захищаються та не публікуються без згоди.

25. Викладання

Досвідчені учасники можуть супроводжувати:

нових працівників;

молодь;

підприємців;

стажистів;

людей, які змінюють професію.

Наставник допомагає:

уникнути помилок;

освоїти правила;

зрозуміти культуру праці;

скласти професійний план;

увійти до мережі партнерів.

26. Молодь та діти

Дитячі та молодіжні програми можуть включати:

шкільні розплідники;

спостереження за рослинами;

ремісничі майстерні;

екологічні дослідження;

програмування датчиків;

кулінарію;

мистецтво;

громадські проекти.

Небезпечні та комерційно відповідальні роботи виконуються лише дорослими фахівцями.

27. Старше покоління

Літні учасники можуть передавати:

знання про рослини;

рецепти;

ремісничі навички;

історію території;

досвід господарювання;

культурні традиції

Їхня участь може поєднуватися з:

спілкуванням;

легкою роботою;

репетиторство;

доглядом за колекціями;

проведенням майстер-класів.

28. Люди з обмеженими можливостями

Під час проектування робочих місць враховуються:

доступність;

безпека;

адаптовані інструменти;

гнучкий графік;

можливість дистанційної роботи;

розподіл завдань щодо здібностей;

супровід.

Мета – реальна участь, а не символічна присутність.

29. Гендерна рівність та безпека

Повинні забезпечуватись:

рівна оплата за рівну працю;

прозорий доступ до навчання;

захист від дискримінації;

безпечне робоче середовище;

зрозумілий порядок подання скарг;

повага до сімейних обов'язків;

неприпустимість домагань та насильства.

30. Локальне виробництво

DREVO прагне створювати максимально повні локальні ланцюжки:

сировина → вирощування → переробка → зберігання → упаковка → доставка → споживання → повернення органічних матеріалів → компост → нове виробництво.

Це знижує транспортні витрати, втрати та залежність від зовнішніх поставок.

31. Групові закупівлі

Спільні закупівлі дозволяють:

отримувати найкращі ціни;

купувати безпосередньо у виробників;

знижувати логістичні витрати;

контролювати якість;

уникати зайвої упаковки;

підтримувати місцевих фермерів.

Економія має бути прозорою та розподілятися за зрозумілими правилами.

32. Спільне використання обладнання

Учасники можуть спільно використовувати:

сільськогосподарську техніку;

транспорт;

майстерні;

холодильники;

сушарки;

переробне обладнання;

лабораторні прилади;

Цифрові системи.

Вводяться:

графік;

відповідальність;

правила обслуговування;

страхування;

експортна компенсація.

33. Логістика

Загальна логістика поєднує:

збирання продукції;

зберігання;

комплектацію замовлень;

доставку;

повернення тари;

транспортування посадкового матеріалу;

переміщення обладнання.

Пріоритет одержують маршрути, що поєднують кілька завдань в одній поїздці.

34. Сезонна економіка

Сільськогосподарські та екологічні роботи залежать від сезону.

Для зниження нестабільності поєднуються:

весняне виробництво рослин;

літній догляд;

осіння переробка;

зимове навчання;

ремонт обладнання;

діджиталізація;

проектування;

зберігання та збут продукції.

35. Попередні замовлення

Замовлення допомагає:

планувати виробництво;

зменшувати втрати;

скорочувати складські залишки;

фінансувати сезон;

розуміти справжній попит.

Умови повернення та зміни замовлення визначаються заздалегідь.

36. Підписка

Можлива передплата на:

сезонні продукти;

готові страви;

рослини;

обслуговування саду;

екологічний моніторинг;

освітні програми;

регулярну доставку.

Підписка має бути зрозумілою, добровільною та легко припиняється згідно з договором.

37. Соціальні ціни

Для окремих товарів та послуг можуть діяти:

стандартна вартість;

вартість учасника;

пільгова вартість;

спонсорована ціна;

добровільна ціна, що підтримує.

Пільги фінансуються із заздалегідь певного джерела, а не за рахунок прихованого погіршення оплати праці.

38. Перехресне фінансування

Прибутковий напрямок може підтримувати суспільно важливий напрямок.

Наприклад:

комерційний розплідник фінансує збереження рідкісних сортів;

платні курси підтримують безкоштовні програми для молоді;

цифрові послуги допомагають оплачувати відкритий екологічний моніторинг;

туризм підтримує відновлення території

Такі зв'язки відбиваються у звітності.

39. Інвестиційна модель

Інвестиції можуть спрямовуватися на:

землю;

будівлі;

обладнання;

розплідники;

переробку;

енергію;

воду;

цифрову платформу;

дослідження;

запуск виробництв.

Інвестор повинен розуміти:

термін;

ризик;

очікуваний дохід;

порядок виходу;

екологічні обмеження;

соціальні зобов'язання проекту

40. Поділ інвестицій та вкладів

Необхідно розрізняти:

Внесок у кооператив

Кошти учасника, пов'язані з членством та правилами кооперативу.

Позика

Кошти, надані на певний термін під встановлені умови повернення.

Інвестиції

Фінансування проекту з ризиком та можливим доходом.

Пожертвування

Безповоротна підтримка конкретної мети.

Передплата

Оплата майбутніх товарів чи послуг.

Ці форми не повинні змішуватись в одному непрозорому продукті.

41. Захист від фінансових маніпуляцій

Для вкладів та нарахувань застосовуються:

мінімальний термін участі;

щоденний чи середньомісячний розрахунок залишку;

період очікування;

обмеження висновку;

окремий облік нових надходжень;

заборона нарахування доходу за період до фактичного внесення коштів;

незалежна перевірка;

зрозумілий договір.

Це запобігає внесенню коштів безпосередньо перед розрахунковою датою задля отримання необґрунтованої виплати.

42. Принцип середнього залишку

Якщо учаснику нараховується добавка коштом, що у системі, розрахунок бажано проводити за сумою однією обраний день, а, по середньому фактичному залишку у період.

При цьому необхідно враховувати:

дату кожного надходження;

дату кожного використання;

термін перебування коштів;

умови договору;

Фінансовий результат діяльності.

Обіцянка фіксованої високої прибутковості без аналізу ризиків може створювати загрозу для всієї системи.

43. Період очікування

Для окремих фінансових продуктів може встановлюватись період, протягом якого нові кошти:

не беруть участь у розподілі доходу;

не дають права на додаткові пільги;

не можуть бути негайно виведені.

Ця умова має бути заздалегідь зазначена у договорі.

44. Фактичний фінансовий результат

Розподілятись може лише реально отриманий та підтверджений результат після:

оплати видатків;

податків;

зобов'язань;

резервів;

амортизації;

покриття збитків минулих періодів

Не можна розподіляти прогнозований дохід як уже зароблений.

45. Гранти та державні програми

Грантове фінансування може використовуватись для:

досліджень;

пілотних проектів;

освіти;

інтеграції;

відновлення громадських земель;

розвитку інновацій;

збереження біорізноманіття.

Проект не повинен ставати повністю залежним від грантів, якщо після їхнього закінчення відсутня модель продовження діяльності.

46. ​​Державно-приватне партнерство

У великих проектах держава або муніципалітет може надавати:

землю;

інфраструктура;

гарантоване замовлення;

дозволи;

фінансування;

дані;

доступ до громадських територій.

Приватні та громадські партнери забезпечують:

технології;

управління;

виробництво;

обслуговування;

інвестиції;

моніторинг.

47. Соціальне підприємництво

Соціальне підприємство поєднує господарську діяльність із громадською метою.

Його результат вимірюється як прибутком, а й:

кількістю створених робочих місць;

навчанням;

інтеграцією;

відновленою площею;

покращенням якості життя;

доступністю товарів та послуг;

збереженням культурної спадщини.

48. Екологічне підприємництво

Екологічні підприємства DREVO можуть працювати у сферах:

відновлення ґрунтів;

водних технологій;

розплідників;

переробки органічних відходів;

сталого будівництва;

екологічного моніторингу;

агролісівництва;

біоматеріали;

природного туризму;

ремонтних та повторних циклів використання.

49. Інкубатор проектів

DREVO може підтримувати нові проекти через:

консультації;

робочий простір;

обладнання;

бухгалтерський супровід;

юридичну допомогу;

маркетинг;

пілотні ділянки;

викладання;

пошук партнерів.

Проекти проходять послідовні етапи:

ідея → оцінювання → прототип → пілот → перевірка попиту → самостійне підприємство → увімкнення мережі.

50. Критерії відбору проектів

Оцінюються:

практична корисність;

екологічний ефект;

соціальна цінність;

реалістичність;

компетенції команди;

фінансова стійкість;

масштабованість;

відповідність цінностям;

ризики;

потреба у ресурсах.

51. Власність

У системі можуть існувати різні форми власності:

особиста;

кооператив;

громадська;

муніципальна;

державна;

змішана;

що належить фонду.

Важливо заздалегідь визначити:

кому належить об'єкт;

хто ним керує;

хто отримує дохід;

хто несе витрати;

що відбувається під час виходу учасника;

як захищається загальна функція.

52. Загальне майно

До спільного майна можуть належати:

техніка;

будівлі;

розплідники;

насіннєвий банк;

транспорт;

цифрова платформа;

склади;

майстерні;

громадські посадки.

Продаж або передача стратегічних об'єктів має вимагати особливої ​​процедури ухвалення рішення.

53. Земля

Земля може використовуватись через:

власність;

оренду;

довгострокове користування;

партнерство;

договір управління;

громадський земельний фонд.

Екологічні зобов'язання бажано закріплювати юридично, щоб зберігалися при зміні оператора.

54. Земельний фонд DREVO

Земельний фонд може приймати або набувати території для:

збереження;

відновлення;

освітніх проектів;

громадських лісосадів;

розплідників;

природних коридорів;

соціальних ферм

Земля не повинна використовуватись як короткостроковий спекулятивний актив.

55. Менеджмент

Основні органи можуть включати:

загальні збори;

правління;

наглядова рада;

професійні комітети;

екологічна рада;

соціальна рада;

ревізійний орган.

Повноваження та відповідальність мають бути чітко поділені.

56. Представницька модель

У великій мережі не всі учасники можуть голосувати з кожного технічного питання.

Можливі:

виборні представники;

територіальні поради;

професійні палати;

проектні комітети;

делегат.

У цьому стратегічні рішення зберігаються за загальним зборами чи інший вищою формою управління.

57. Компетентнісне управління

Екологічні, технічні та фінансові рішення потребують професійної підготовки.

Тому необхідно розділяти:

право брати участь у визначенні цілей;

право затверджувати правила;

право приймати спеціалізовані рішення;

право виконувати роботи;

право проводити незалежний контроль.

Демократична участь не означає відмову від професійної відповідальності.

58. Конфлікт інтересів

Учасник зобов'язаний повідомляти, якщо рішення може принести особисту вигоду.

У таких випадках він може:

надати інформацію;

брати участь у обговоренні;

не брати участь у голосуванні;

передати рішення незалежної комісії.

59. Прозорість

Учасникам надається інформація про:

доходи;

витратах;

договорах;

фонди;

інвестиціях;

зарплати керівництва;

екологічні показники;

результати соціальних програм;

пов'язаних сторонах.

Персональні дані та комерційні секрети захищаються.

60. Цифровий фінансовий паспорт проекту

Кожен проект отримує цифровий паспорт із розділами:

бюджет;

джерела фінансування;

витрати;

доходи;

активи;

зобов'язання;

фонд;

учасники;

договори;

екологічні показники;

соціальні показники;

статус виконання.

Він пов'язується з екологічним паспортом та цифровим двійником території.

61. Зв'язок витрат із результатами

Кожна значна стаття витрат пов'язують із конкретним результатом.

Наприклад:

вартість виробленого саджанця;

вартість рослини, що прижилася;

вартість відновленого гектара;

вартість навчання одного учасника;

вартість створення робочого місця;

вартість одиниці переробленої продукції;

вартість зниження забруднення.

62. Бухгалтерський та управлінський облік

Бухгалтерський облік

Ведеться відповідно до законодавства.

Управлінський облік

Допомагає зрозуміти:

які напрями прибуткові;

які напрями створюють суспільну цінність;

де виникають втрати;

скільки коштує результат;

які проекти потребують зміни.

Обидва види обліку потрібні.

63. Окремий облік фондів

Кошти:

екологічний фонд;

соціального фонду;

фонду талантів;

інвестиційного фонду;

резервного фонду

не повинні змішуватись без затвердженого рішення.

Кожен фонд має:

призначення;

джерело надходження;

правила використання;

відповідальна особа;

звітність.

64. Соціальні показники

Можуть враховуватися:

кількість робочих місць;

кількість навчених людей;

частка учасників, які перейшли до самостійної зайнятості;

кількість підтриманих проектів;

участь молоді;

інтеграція нових мешканців;

доступність програм;

задоволеність учасників;

число волонтерських годинників;

кількість збережених ремісничих практик.

65. Економічні показники

Основні показники:

виторг;

валова маржа;

операційні витрати;

грошовий потік;

резерв;

боргове навантаження;

вартість виробництва;

продуктивність;

частка місцевих закупівель;

повторні замовлення;

залежність від грантів;

обсяг інвестицій;

термін окупності.

66. Екологічні показники

Система оцінює:

відновлену площу;

приживання;

якість ґрунту;

якість води;

біорізноманіття;

споживання води;

використання енергії;

відходи;

забруднення;

збережені генетичні лінії;

природне поновлення.

67. Інтегральний звіт

Річний звіт DREVO має об'єднувати:

фінансовий результат;

екологічний результат;

соціальний результат;

основні ризики;

помилки;

плани;

використання фондів;

незалежні перевірки.

Не можна демонструвати лише успіхи, приховуючи втрати та проблеми.

68. Теорія змін

Для кожної програми визначається логічний ланцюжок:

ресурси → дії → безпосередній результат → зміна поведінки чи стану → довгостроковий ефект.

Приклад:

навчання та обладнання → робота в розпліднику → підтверджені навички → постійна зайнятість → Економічна самостійність учасника.

69. Оцінка соціального ефекту

Необхідно розрізняти:

кількість заходів;

кількість учасників;

реальні зміни;

довгостроковий ефект.

Наприклад, проведення курсу ще означає працевлаштування. Тому відстежується подальший шлях учасника.

70. Недопущення залежності

Соціальна допомога має по можливості вести до:

відновлення самостійності;

навчання;

зайнятості;

включення до спільноти;

розвитку власних проектів.

При цьому люди, які об'єктивно потребують тривалої підтримки, не повинні втрачати її заради формальних показників самостійності.

71. Продовольча безпека

Система DREVO може зміцнювати продовольчу безпеку через:

місцеве провадження;

сезонні запаси;

переробку;

сушку;

заморожування;

ферментацію;

насіннєвий фонд;

збереження сортів;

групові закупівлі;

доступні готові страви.

72. Соціальна кухня

Соціальна кухня може:

переробляти сезонні продукти;

скорочувати харчові відходи;

забезпечувати працівників;

готувати доступні страви;

навчати кулінарії;

створювати робочі місця;

підтримувати людей похилого віку та сім'ї.

Санітарні норми та професійна відповідальність обов'язкові.

73. Житлова та просторова модель

Проекти можуть поєднуватися з:

колівінгами;

майстернями;

соціальними фермами;

навчальними центрами;

гостьовими будинками;

спільними складами;

громадськими кухнями.

Спільний простір означає обов'язкового спільного володіння чи відмовитися від особистих кордонів.

74. Культура та суспільне життя

Економічна модель повинна залишати місце для:

свят;

мистецтва;

музики;

ремесла;

традицій;

міжкультурного обміну;

громадських зустрічей;

добровільної допомоги.

Спільнота, заснована лише на виробництві та прибутку, втрачає людську стійкість.

75. Внутрішній ринок DREVO

Всередині мережі можуть звертатися:

товари;

послуги;

замовлення;

спільні закупівлі;

оренда устаткування;

освітні програми;

проектні вакансії.

Усі розрахунки ведуться у законній валюті та враховуються відповідно до вимог законодавства.

Внутрішні бали можуть застосовуватись лише як додатковий інструмент обліку участі або знижок, але не повинні маскувати фінансові зобов'язання.

76. Система рекомендацій

Учасники можуть рекомендувати:

спеціалістів;

виробників;

проекти;

товари;

послуги;

освітні програми

Рекомендації повинні ґрунтуватися на підтвердженому досвіді, а оплачувана реклама – позначатися окремо.

77. Репутаційна система

Репутація може враховувати:

виконання зобов'язань;

якість;

прозорість;

відгуки;

безпека;

екологічну відповідальність;

внесок у співтовариство.

Вона не повинна перетворюватися на непрозорий соціальний рейтинг, який обмежує основні права людини.

78. Вирішення конфліктів

Використовуються послідовні рівні:

Пряма розмова.

Медіація.

Внутрішня комісія.

Незалежний експерт.

Арбітраж чи державний суд.

Екологічні, трудові та фінансові суперечки розглядаються за участю компетентних спеціалістів.

79. Страхування

Залежно від діяльності можуть знадобитися:

страхування відповідальності;

страхування працівників;

страхування майна;

страхування транспорту;

страхування врожаю;

страхування професійних помилок;

екологічне страхування

Страхування не замінює профілактики ризиків.

80. Управління ризиками

Основні категорії:

фінансові;

юридичні;

екологічні;

виробничі;

санітарні;

соціальні;

репутаційні;

технологічні;

кліматичні;

кадрові.

До кожного ризику визначаються:

ймовірність;

наслідки;

профілактика;

відповідальний;

план реагування;

резерв.

81. Антикризова модель

При кризі пріоритет набувають:

Безпека людей.

Захист води та навколишнього середовища.

Збереження генетичного фонду.

Виконання зобов'язань перед працівниками.

Збереження критичної інфраструктури.

Прозоре інформування учасників.

Фінансова стабілізація.

82. Масштабування

Проект розширюється лише після підтвердження:

практичної працездатності;

якості;

попиту;

фінансової стійкості;

екологічної безпеки;

можливості команди управляти великим обсягом.

Швидке зростання без стійкого підґрунтя може зруйнувати і економіку, і співтовариство.

83. Франчайзинг та ліцензування

Окремі елементи DREVO можуть розповсюджуватися через:

ліцензування технології;

партнерські стандарти;

використання цифрової платформи;

регіональні центри;

сертифіковані розплідники.

Партнер отримує право використовувати назву лише за умови дотримання стандартів.

84. Регіональні центри DREVO

Регіональний центр може поєднувати:

офіс;

розплідник;

майстерню;

склад;

навчальний простір;

демонстраційна ділянка;

соціальну службу;

Цифровий координаційний центр.

Він забезпечує зв'язок між місцевими проектами та спільною мережею.

85. Мінімальна економічна одиниця

Невелика локальна модель може включати:

громадський розплідник;

сезонні закупівлі;

переробку;

доставку;

навчання;

екологічні послуги;

невеликий фонд розвитку.

Головне — не розмір, а здатність покривати витрати та виконувати зобов'язання.

86. Приклад локального центру

Локальний центр може виробляти:

20 000 саджанців на рік;

сезонні набори продуктів;

готові страви;

компост;

освітні програми;

послуги посадки та догляду.

У ньому можуть працювати:

постійна команда;

сезонні працівники;

стажери;

волонтери;

соціальні учасники

Дохід формується з продажу, сервісних контрактів, членських програм та навчання.

87. Приклад розподілу річного результату

Після виконання зобов'язань та формування підтвердженого чистого результату він може розподілятися, наприклад:

30% — розвиток;

20% - резерв;

15% - екологічний фонд;

10% - соціальний фонд;

10% - освіта та таланти;

15% - виплати учасникам або інвесторам.

Це лише приклад. Реальний розподіл визначається юридичною формою, договорами та рішенням органів управління.

88. Участь муніципалітетів

Муніципалітет може бути:

замовником;

власником території;

співфінансуючим партнером;

постачальником інфраструктури;

учасником освітньої програми;

покупцем екологічного результату.

89. Участь бізнесу

Підприємства можуть:

фінансувати відновлення;

передавати обладнання;

надавати робочі місця;

розміщувати замовлення;

брати участь у дослідженнях;

підтримувати навчання;

компенсувати власний вплив.

Така підтримка не повинна використовуватися для приховування значних екологічних збитків.

90. Участь університетів

Університети та наукові центри можуть:

розробляти методики;

проводити аналізи;

супроводжувати пілоти;

готувати спеціалістів;

перевіряти результати;

розвивати цифрові моделі;

публікувати дослідження.

91. Міжнародні партнери

Міжнародне співробітництво може містити:

обмін генетичним матеріалом;

спільні дослідження;

інвестиції;

кліматичні програми;

відновлення транскордонних екосистем;

обмін обладнанням та технологіями.

Необхідно дотримуватись національних та міжнародних правил біобезпеки та доступу до генетичних ресурсів.

92. Мінімальний економічний стандарт DREVO

Кожен проект повинен мати:

Зрозуміла модель доходу.

Реалістичний бюджет.

Роздільний облік коштів.

Резерв.

План грошових потоків.

Оцінка ризиків.

Прозорі договори.

Систему оплати праці.

Облік екологічного результату.

Врахування соціального результату.

відповідальних осіб.

План дій після припинення грантів чи інвестицій.

93. Мінімальний соціальний стандарт DREVO

Кожен проект забезпечує:

Добровільність.

Безпечні умови.

Недискримінацію.

Прозорі правила.

Захист персональних даних

Зрозумілу оплату.

Можливість навчання.

Порядок подання скарг.

Вирішення конфліктів.

Неприпустимість експлуатації.

Участь співтовариства у значних рішеннях.

Оцінка довгострокового соціального результату.

94. Цифрова інтеграція

Економічна та соціальна інформація пов'язується з цифровим двійником.

Система показує:

які кошти вкладено;

які роботи виконано;

які екологічні зміни отримано;

скільки людей брало участь;

які навички створені;

скільки робочих місць збережено;

які зобов'язання залишаються.

95. Повна модель створення цінності

Земля, знання, праця та капітал → проектування → виробництво → екологічне відновлення → товари та послуги → дохід → оплата праці → розвиток інфраструктури → екологічний та соціальний фонди → навчання та підтримка → нові підприємства → зміцнення спільноти → збільшення здатності території до самовідновлення.

96. Головний критерій успіху

Успіх не можна оцінювати лише за розміром прибутку, кількістю учасників чи кількістю посаджених дерев.

Необхідно одночасно запитувати:

чи стала територія здоровішою;

чи підвищилася самостійність людей;

чи з'явилися стійкі робочі місця;

чи збережено спільні ресурси;

чи здатний проект продовжуватися;

чи стала система прозорішою;

чи може співтовариство вирішувати нові завдання.

Заключний принцип

Економіка DREVO створюється не заради накопичення капіталу самого по собі, а заради здатності людей та територій підтримувати життя, розвиватися та передавати майбутнім поколінням більше можливостей, ніж було отримано.

Соціальна модель DREVO не будується залежно від постійної допомоги. Вона створює умови, в яких людина може вчитися, працювати, створювати власні проекти, підтримувати інших та ставати повноправним учасником спільноти.

Екологічна модель без економіки залишається тимчасовою ініціативою. Економіка без соціальної відповідальності руйнує довіру. Соціальна система без екологічної основи втрачає зв'язок із реальними умовами життя.

DREVO поєднує ці три напрями в одну систему: здорова територія, самостійна людина та стійка локальна економіка.