Дерева та чагарники болотистих місць

Дерева та чагарники болотистих місць

Рослинна архітектура DREVO Living Wetlands

Концепція

Деревно-чагарникова рослинність боліт виконує кілька завдань:

стабілізує береги;

уповільнює поверхневий стік;

створює тінь та прохолодні ділянки;

формує укриття та місця гніздування;

дає пилок, нектар, насіння та ягоди;

утримує органіку та наноси;

з'єднує болото з лісами, річками та сільськогосподарськими територіями;

створює мертву деревину, необхідну грибам та безхребетним.

Для вологих лісів помірного клімату найбільш характерні вільха, верба та берези. У заплавах до них можуть приєднуватися ясен, в'яз, тополя та дуби, стійкі до періодичного затоплення.

Головний принцип:

Підбирати рослини потрібно за реальною тривалістю затоплення, глибиною ґрунтових вод та властивостями ґрунту, а не лише за загальною ознакою «вологе місце».

1. Гідрологічні зони посадки

Зона A - постійне або тривале затоплення

Умови:

вода коштує більшу частину року;

ґрунт майже постійно насичений;

вміст кисню в ґрунті низький;

можливі сезонні коливання рівня.

Дерева тут висаджуються обмежено, переважно на невеликих піднесеннях та природних острівцях.

Відповідні дерева

вільха чорна Ольха клейка;

вільха сіра Ольша інкана;

верба біла Біла верба;

верба ламка Верба × тендітна;

верба попеляста в чагарниковій формі Верба цибульна;

береза ​​пухнаста Береза ​​опушена;

болотний кипарис Таксодіум двостулковий, Лише у регіонах, де його застосування екологічно допустиме.

Вільха, берези та верби є основними породами багатьох європейських вологих лісів.

Відповідні чагарники

вербовухий —Золота верба;

верба попеляста Верба цибульна;

верба пурпурна Верба пурпурова;

верба тритичинкова Верба трикутна;

мирика болотяна Міріка Гейл;

крушина ломкая — Крушина звичайна;

болотяний багно Рододендрон повстяний, лише у природному ареалі;

восковниця - регіональні види Міріка.

Обмеження

У цій зоні не можна створювати суцільний ліс. Надмірне заростання:

затіняє відкриту воду;

витісняє рідкісні болотяні рослини;

прискорює накопичення деревної органіки;

може змінити випаровування та гідрологію;

скорочує місце проживання куликів, амфібій та світлолюбних комах.

2. Зона B - заплавлювана сезонна заплава

Умови:

затоплення від кількох днів за кілька місяців;

влітку поверхня може підсихати;

відкладаються річкові наноси;

грунт багатий органікою та мінералами.

Це основна зона заплавного лісу.

Дерева першого ярусу

верба біла Біла верба;

тополя чорна Чорна тополя;

тополя біла Біла тополя;

вільха чорна Ольха клейка;

вільха сіра Ольша інкана;

в'яз гладкий - Гладкий в'яз;

в'яз малий В'яз;

ясен вузьколистий - Ясен вузьколистий;

дуб черешковий Дуб на вищих місцях;

платан східний Східний платан у межах природного чи допустимого регіонального використання.

Для європейських алювіальних лісів характерні сіровільниці, вербові ліси, а на більш високих заплавних рівнях — дубово-в'язово-ясеневі спільноти. У Середземномор'ї додатково зустрічаються вузьколистий ясен, східний платан, тамарікс та олеандр.

Чагарники

калина звичайна Розкіш калини;

дерен криваво-червоний Криваво-червоний граб;

дерен білий Білий кизил, лише у природному чи дозволеному регіоні;

бересклет європейський Брусклет європейський;

крушина ломкая — Крушина звичайна;

смородина чорна Чорні ребра;

бузина чорна Бузина чорна;

черемха звичайна - Слива падус;

різні місцеві чагарникові верби.

3. Зона C - вологий ліс без постійного затоплення

Умови:

високий рівень ґрунтових вод;

перезволоження навесні;

влітку ґрунт залишається вологим, але не обов'язково затопленим;

найкраще постачання коренів киснем.

Основні дерева

дуб черешковий Дуб;

в'яз гладкий - Гладкий в'яз;

в'яз малий В'яз;

ясен звичайний Високий ясен, тільки на відповідних ґрунтах та з урахуванням регіональних хвороб;

ясен вузьколистий - Ясен вузьколистий;

клен польовий Клен кедровий;

білий клен —Клен на холодних вологих ділянках;

липа дрібнолиста - Липа серцеподібна на переході до сухішого лісу;

береза ​​пухнаста Береза ​​опушена;

вільха чорна Ольха клейка;

осика - Аспен.

Чагарники

ліщина Лещина авеллана;

калина Розкіш калини;

двері —Криваво-червоний граб;

черёмуха — Слива падус;

крушина — Крушина звичайна;

смородина чорна Чорні ребра;

малина - Rubus idaeus;

ожини місцевих видів Види Rubus;

бересклет європейський Брусклет європейський.

Ця зона має утворювати перехід від відкритого болота до звичайного лісу, а чи не різку стіну дерев.

4. Зона D – вологі луки та периферія болота

Тут дерева розміщуються рідко – окремими групами, смугами чи островами.

Відповідні дерева

верби місцевих видів;

вільха;

береза ​​пухнаста;

дуб черешковий на мікропіднесення;

дика яблуня Яблуня звичайна;

груша лісова Пірус пірастер на сухому кордоні;

горобина звичайна Горобина;

черёмуха.

Чагарники

калина;

діра;

крушина;

шипшина місцевих видів;

терновник — Слива колюча на сухій периферії;

глід місцевих видів Види глоду.;

смородина;

вербові чагарники.

Дерев'яні групи не повинні витісняти вологий луг. Необхідно зберігати відкриті ділянки для запилювачів, амфібій і птахів, що наземно гніздяться.

5. Дерева джерельних боліт

Джерельні болота особливо чутливі до затінення, витоптування та зміни хімічного складу води.

Відповідні види по периферії

вільха чорна;

вільха сіра;

ясен звичайний або вузьколистий - за кліматом;

в'яз гладкий;

верби місцевих видів;

черёмуха;

калина;

крушина.

Безпосередньо над виходом джерела слід створювати щільну посадку. Коріння, опале листя і падіння великих дерев здатні змінити структуру виходу води.

6. Дерева болотяних островів

На природних та штучно створених островах можна формувати невеликі деревні групи.

Для низьких вологих островів

вільха;

верби;

береза ​​пухнаста;

крушина;

калина.

Для вищих мінеральних островів

дуб черешковий;

в'яз гладкий;

ясен;

липа дрібнолиста;

горобина;

дика яблуня;

ліщина.

Такі острови створюють:

безпечні місця гніздування;

укриття під час паводків;

кормову базу;

ділянки старих та дуплистих дерев.

Частина островів повинна залишатися без дерев для птахів відкритих житла.

7. Середземноморські та посушливі регіони

Для Марокко, південної Іспанії, Португалії та інших середземноморських територій не можна автоматично переносити північноєвропейський список.

Дерева вологих заплав

ясен вузьколистий - Ясен вузьколистий;

вільха чорна Ольха клейка у відповідних прохолодних долинах;

вільха східна Вільха східна у її природному регіоні;

тополя біла Біла тополя;

тополя чорна Чорна тополя;

верба біла Біла верба;

верба південна Верба ніжкоподібна та інші місцеві види;

платан східний Східний платан там, де він природно виправданий;

тамарікс Види Тамарикс на солонуватих та засолених ділянках.

Чагарники

олеандр - Олеандрове дерево вздовж сезонних водотоків;

тамарікс чагарникових форм;

вітекс священний Вітекс ягнячий цнотливий;

ожини місцевих видів;

мирт — Звичайний мирт на відповідних вологих ділянках;

мастикове дерево Фісташка чечевиста на сухій периферії.

Європейська класифікація окремо відзначає для середземноморських заплавних лісів вузьколистий ясен, східний платан, східну вільху, олеандр та тамарікс.

8. Засолені та прибережні болота

У солонуватих болотах звичайні заплавні дерева нерідко вмирають.

Відповідні деревні рослини

тамарикс місцевих видів Види Тамарикс;

солестійкі форми тополі білої;

деякі місцеві верби за слабкого засолення;

солестійкі чагарники регіональної флори;

мангрові види — лише регіонах їх природного поширення.

Важливе обмеження

Прибережне солончакове болото часто має залишатися переважно безлісним. Масова висадка дерев може знищити рідкісні спільноти галофітів та місцеперебування птахів.

9. Значення основних пологів

Вільха - Alnus

Основні функції:

переносить водонасичені ґрунти;

зміцнює береги;

швидко формує вологий ліс;

збагачує систему органікою;

створює середовище для багатьох безхребетних.

Вільха сіра здатна першою займати вологі порушені ділянки, після чого можуть з'являтися інші види деревини.

Обмеження

не слід засаджувати вільхою відкриті болота;

щільні вільхи можуть витіснити світлолюбні спільноти;

необхідно враховувати хвороби вільхи та місцевий генетичний матеріал.

Верба - Salix

Основні функції:

швидко укорінюється;

переносить періодичне затоплення;

стабілізує берег;

дає ранній корм запилювачам;

легко використовується в живих фашинах та плетених конструкціях.

Посадка стійких до води верб широко використовується для зміцнення берегів та покращення прибережних місцепроживання.

Обмеження

деякі види дають агресивну поросль;

великі верби не можна розміщувати впритул до мостів та труб;

необхідно використовувати місцеві види, а чи не декоративні гібриди невідомого походження.

Береза ​​пухнаста - Betula pubescens

Підходить для:

кислих заболочених ґрунтів;

торф'яних околиць;

прохолодного клімату;

переходу між болотом та лісом.

Обмеження

На відкритих цінних торфовищах масове поширення берези може бути ознакою осушення. У разі необхідно спочатку відновити воду, а чи не розширювати березовий ліс.

Тополя — Populus

Підходить для:

широких заплав;

наносних ґрунтів;

швидко мінливих берегів;

формування високих заплавних лісів.

Обмеження

велика коренева система;

ламкість окремих видів та гібридів;

небезпека для мостів, гребель та комунікацій;

не можна використовувати інвазивні чи декоративні клони замість місцевих популяцій.

Ясен - Fraxinus

Підходить для:

вологих, але завжди безкисневих грунтів;

високих заплавних терас;

дубово-в'язово-ясенових лісів.

Обмеження

тривале глибоке затоплення витримує гірше вільхи та верби;

необхідний облік регіональних хвороб;

слід зберігати генетичну різноманітність та природне відновлення.

В'яз — Ульмус

Особливо цінний в'яз гладкий.

Функції:

формування заплавного лісу;

стійкість до періодичного затоплення;

підтримка комах та птахів;

створення старих дуплистих дерев.

Слід використовувати генетично різноманітний матеріал та враховувати регіональні захворювання в'язів.

Дуб черешковий - Quercus robur

Розміщується:

на високих заплавних терасах;

мікропіднесення;

периферії боліт;

ділянках із сезонним, але не постійним затопленням.

Дуб не є деревом глибокої болотної води. Його завдання – формувати довговічний верхній ярус перехідного заплавного лісу.

10. Чагарники для біорізноманіття

Калина звичайна

Дає:

квіти для комах;

плоди для птахів;

щільні укриття;

гарний перехід до вологого лісу.

Крушина ломкая

Підходить для:

вологих лісів;

торф'яних периферій;

кислих ґрунтів.

Важлива для комах та птахів.

Дорен

Використовується для:

зміцнення берегів;

чагарникових коридорів;

кормової бази;

живоплотів.

Чорна смородина

Природно пов'язана з вологими лісами та вільшаниками.

Підходить для:

підлісок;

харчових лісів на периферії;

птахів та запилювачів.

Черёмуха

Цінна для:

раннього цвітіння;

птахів;

тінистих вологих лісів;

формування середнього ярусу.

Ліщина

Підходить тільки для більш сухої периферії.

Створює:

горіхову кормову базу;

укриття;

перехід до звичайного лісу.

11. Просторова структура, що рекомендується

Для великого болотного комплексу можна використати таку модель:

Не універсальний норматив. Відсоток визначається природним типом болота та цільовими видами.

12. Змішані рослинні угруповання

Вільхово-івова спільнота

Підходить для:

низин;

берегів;

довго вологих ґрунтів.

Склад:

вільха;

верби;

крушина;

калина;

чорна смородина;

осоки;

папороті;

мохи.

Березово-вільхова спільнота

Підходить для:

кислих торф'яних околиць;

холодного клімату.

Склад:

береза ​​пухнаста;

вільха;

верба попеляста;

крушина;

мирика болотяна;

місцеві мохи та осоки.

Дубово-вязово-ясеневое сообщество

Підходить для:

високих заплавних терас;

родючих алювіальних ґрунтів;

короткочасних затоплень.

Склад:

дуб черешковий;

в'яз гладкий;

ясен;

тополя;

черёмуха;

калина;

діра;

ліщина на периферії.

Середземноморська заплавна спільнота

Склад:

ясен вузьколистий;

тополя біла;

тополя чорна;

верби;

платан східний;

вітекс;

олеандр;

тамарикс у більш засолених секторах.

13. Посадковий матеріал

Пріоритет набувають:

природне поновлення;

місцеве насіння;

живці місцевих верб;

посадковий матеріал із того ж водозбору;

регіональні розплідники;

генетично різноманітні партії.

Відновлення повинне прискорювати природну сукцесію, а не замінювати її штучною плантацією. FAO розглядає сприяння природному відновленню як спосіб прискорення природних відновлювальних процесів.

14. Посадка та догляд

Верби

Можна використовувати:

живі кілки;

живці;

фашини;

плетені зміцнення;

укорінені рослини.

Вільха та береза

Найкраще використовувати:

невеликі саджанці;

природний самосів;

посадку на мікропіднесення.

Дуб, в'яз та ясен

Висаджуються:

на високих терасах;

невеликими змішаними групами;

із захистом від випасу;

без глибокої зміни ґрунту.

Перші роки

Необхідно контролювати:

рівень води;

вимивання саджанців;

ушкодження тваринами;

заростання інвазивними видами;

пересихання;

стан коріння;

природне поновлення.

15. Що не можна робити

Не допускається:

засаджувати деревами все болото;

висаджувати сухолюбні види у постійну воду;

використовувати один вид деревини на всій території;

масово застосовувати чужорідні декоративні верби та тополі;

висаджувати дерева на цінних відкритих торфовищах;

перетворювати вологий луг на суцільний ліс;

розміщувати великі дерева біля дамб, мостів та труб без розрахунку;

садити дерева безпосередньо на аварійних переливах;

використовувати евкаліпт як універсальне болотяне дерево;

плутати відновлення вологого лісу із створенням деревної плантації.

16. Інтеграція з DREVO Living Mountains

Дерева та чагарники болотистих місць поєднуються з:

Гірська губка DREVO;

Відновлення Маунтін-Спрінгс;

Гірсько-лісові коридори;

DREVO Живі водно-болотні угіддя;

Лісовий резерв DREVO;

ДЕРЕВО Чисті річки;

Відновлення річки Ровер;

Обсерваторія «Жива гора»;

Гірський цифровий двійник;

Дрон TREVO AeroSense;

ДЕРЕВНИЙ ШТУЧНИЙ УМІН;

Бджолина екосистема DREVO.

Місія

Деревно-чагарникова рослинність боліт має не просто збільшувати кількість дерев, а формувати переходи між водою, лугом, чагарником та лісом.

Правильно створена система включає:

верби та вільху у найвологіших зонах;

березу та чагарники на торф'яних околицях;

тополя, в'яз і ясен у заплавній заплаві;

дуб, липу та плодові дикорослі види на високих терасах;

відкриті ділянки без дерев для болотяних рослин, амфібій та птахів.

Таким чином формується не плантація, а живий болотний лісовий комплекс, здатний утримувати воду, підтримувати біорізноманіття та пов'язувати річку з навколишнім ландшафтом.

DREVO Живі гори

Концепціяпріоритетів деревних порід для проекту DREVO Живі гори. Головний принцип - не просто посадити ліс, а сформувати стійкий водозбір, де кожне дерево виконує свою гідрологічну, ґрунтозахисну та екологічну функцію.