Стратегічні ресурси майбутніх поколінь

Стратегічні ресурси майбутніх поколінь

Довгострокові природні, біологічні та матеріальні резерви DREVO Living Mountains

Концепція

Проект DREVO Живі гори повинен не лише відновлювати пошкоджені території, а й створювати ресурси, якими зможуть користуватися люди через 50, 100, 200 і більше років.

Стратегічним ресурсом не обов'язково рідкісний чи дорогий матеріал. Їм може стати будь-який природний, біологічний, технічний чи інформаційний фонд, який:

важко чи неможливо швидко відновити;

зберігає цінність протягом багатьох поколінь;

підвищує стійкість суспільства;

може використовуватись без руйнування екосистеми;

має точний цифровий облік;

юридично захищений від пограбування та короткострокової експлуатації.

Головний принцип:

Майбутнім поколінням необхідно залишати не лише гроші та інфраструктуру, а й воду, родючість, генетику, матеріали, знання та живі екосистеми.

1. Резерв чистої води

Підземні водоносні горизонти

Найважливіший стратегічний резерв.

Вода зберігається:

у тріщинуватих гірських породах;

у піщано-гравійних шарах;

під заплавами;

у карстових системах;

у відновлених водозборах.

Завдання DREVO Living Mountains — не лише використовувати воду, а й постійно поповнювати підземні запаси через:

ліси;

болота;

поля інфільтрації;

каскад;

відновлені русла;

сезонні зони затоплення.

Підземний водний резерв цінніший за більшість поверхневих водосховищ, оскільки він:

менше випаровується;

захищений від перегріву;

природно фільтрується;

здатний підтримувати джерела посуху.

2. Резерв джерел

Кожне відновлене джерело можна як природний об'єкт довгострокової водної інфраструктури.

Стратегічний фонд включає:

діючі джерела;

зниклі джерела, придатні для відновлення;

зони живлення;

резервні каптажі;

джерельні болота;

цифрові паспорти дебіту та якості води.

Джерело, відновлене сьогодні, може забезпечувати водою населені пункти та екосистеми століттями.

3. Резерв родючого ґрунту

Родючий ґрунт формується повільно і легко руйнується.

Стратегічним ресурсом стають:

глибокі гумусові горизонти;

лісова підстилка;

заплавні ґрунти;

торф'яні ґрунти;

терасні ґрунти;

ґрунтові банки для рекультивації.

При будівництві та відновлювальних роботах верхній родючий шар не можна змішувати з породою, що підстилає.

Він повинен:

зніматися окремо;

зберігатися у вологому стані;

захищатися від ерозії;

засіватися тимчасовою рослинністю;

повертатись при рекультивації.

DREVO Живий банк ґрунтів

Пропонується створити банк живих ґрунтів, що містить:

зразки ґрунтових горизонтів;

насіння;

мікориза;

бактерії;

ґрунтову фауну;

дані про хімічний та біологічний склад.

4. Резерв торфу

Торф є не просто паливом, а багатовіковим сховищем:

води;

вуглецю;

пилку;

насіння;

мікроорганізмів;

кліматичній історії.

Правильна стратегія не добувати торф, а зберігати його всередині живих боліт.

Торф'яний резерв забезпечує:

утримання води;

зниження паводків;

підтримку вологого мікроклімату;

збереження вуглецю;

науковий архів минулих екосистем.

Зруйнований торф практично неможливо відновити у межах одного людського життя.

5. Генетичний фонд дерев

Лісовий генетичний банк DREVO

Зберігаються:

насіння;

шишки;

пилок;

живці;

тканини;

живі клони;

генетичні дані;

маточні дерева.

Особливу увагу набувають:

старі дерева;

довготривалі місцеві популяції;

дерева, що пережили посухи;

стійкі до хвороб екземпляри;

рідкісні форми;

дерева із високою господарською цінністю.

Генетичний резерв має бути розподілений між:

природними лісами;

насіннєвими плантаціями;

розплідниками;

холодними сховищами;

лабораторні колекції.

6. Насіннєвий банк рослин

До нього включаються:

лісові види;

лугові рослини;

болотяні рослини;

лікарські трави;

місцеві харчові рослини;

кормові культури;

рідкісні та зникаючі види;

Традиційні сільськогосподарські сорти.

Для кожної партії фіксуються:

місце походження;

висота;

клімат;

тип ґрунту;

дата збору;

схожість;

генетична лінія;

рекомендована зона відновлення.

Особливу цінність мають як окремі види, а й готові суміші рослинних угруповань для різних висотних поясів.

7. Резерв старих сортів сільськогосподарських культур

Сучасне сільське господарство часто залежить від небагатьох комерційних сортів.

Стратегічний фонд має зберігати:

старі сорти яблунь;

груш;

злив;

винограду;

горіхів;

зернових;

бобових;

овочів;

лікарських рослин.

Старі сорти можуть мати:

стійкістю до місцевих хвороб;

здатністю рости без інтенсивного поливу;

незвичайним смаком;

гарною лежкістю;

адаптацією до бідних ґрунтів;

генами, необхідними для майбутньої селекції.

Зберігання має бути подвійним:

у насіннєвому банку;

у живих садах та колекційних полях.

8. Мікробіологічний фонд

Більшість життєздатності екосистеми визначається мікроорганізмами.

Банк мікробіому WOOD

Зберігаються спільноти:

лісових ґрунтів;

сталь;

джерел;

гірських лугів;

заплав;

здорових дерев;

кореневої зони;

компостів;

чистих річкових донних відкладень.

Особливо важливі:

азотфіксуючі бактерії;

мікроорганізми розкладання органіки;

бактерії, стійкі до посухи;

співтовариства, що очищають забруднені ґрунти;

мікроорганізми, що підтримують рослини на засолених землях.

Не можна зводити банк до колекції окремих лабораторних штамів. Необхідно зберігати і повноцінні природні спільноти.

9. Банк мікоризних грибів

Мікориза з'єднує коріння рослин з ґрунтом і допомагає:

отримувати воду;

засвоювати мінерали;

протистояти хворобам;

переживати посуху;

відновлювати деградовані землі.

Стратегічний фонд включає:

суперечки;

міцелій;

зразки ґрунту;

кореневі культури;

живі ділянки лісу;

колекції симбіозу "дерево - гриб".

Для дуба, сосни, ялини, модрини, бука, каштану та інших порід мають формуватися окремі регіональні колекції.

10. Фонд грибів

Зберігаються не лише їстівні гриби, а й:

ґрунтоутворюючі види;

дерев'яні сапротрофи;

лікарські гриби;

мікоризні види;

гриби, здатні розкладати забруднення;

рідкісні місцеві види.

У майбутньому такі колекції можуть використовуватись для:

відновлення лісів;

виробництва їжі;

медицини;

біоматеріали;

переробки відходів;

фіторемедіації.

11. Фонд запилювачів

Стратегічним ресурсом є не вулики власними силами, а генетично різноманітні популяції:

диких бджіл;

джмелів;

метеликів;

мух-запилювачів;

жуків;

місцевих медоносних бджіл.

Створюються:

безперервні коридори цвітіння;

піщані ділянки для гніздування;

мертва деревина;

порожнисті стебла;

захищені луки;

резервні пасіки;

генетичні лінії стійких бджолиних сімей

12. Банк водних організмів

Для відновлення річок та боліт необхідно зберігати:

місцеві види риб;

молюсків;

ракоподібних;

амфібій;

водні рослини;

донних безхребетних;

мікроводорості;

планктон.

Створюються:

резервні чисті водоймища;

розплідники;

генетичні колекції;

нерестові центри;

захищені ділянки без інвазивних видів.

13. Резерв старих дерев

Живі древні дерева цінніші за заготовлену деревину.

Вони є:

генетичним резервом;

джерелом насіння;

місцем проживання сотень видів;

кліматичним архівом;

культурною спадщиною;

основою майбутніх старих риштувань.

Кожне дерево певного віку чи діаметра має отримувати:

охоронний статус;

цифровий паспорт;

план догляду;

захисну зону;

генетичний архів;

наступника - молоде дерево тієї ж лінії.

14. Резерв майбутніх старих лісів

Старий ліс неможливо створити за 20 років.

Тому необхідно вже зараз виділяти території, де ліс розвиватиметься без промислової рубки протягом:

100 років;

200 років;

300 років та більше.

У таких лісах зберігаються:

старі дерева;

сухостій;

крапля дощу;

дупла;

природні пожежі малої інтенсивності, де вони характерні;

різні стадії розпаду та відновлення.

Це інвестиція часом, яку не можна замінити фінансуванням

15. Резерв мертвої деревини

Мертва деревина є стратегічним ресурсом екосистеми.

Вона підтримує:

гриби;

комах;

птахів;

амфібій;

ґрунтоутворення;

накопичення вологи;

природне поновлення лісу.

Створюються ділянки з різними формами деревини:

стоїть сухостій;

великі стволи, що лежать;

кореневі системи;

напівзанурена деревина;

дерев'яні завали у безпечних місцях;

дрібна гілкова маса.

Не вся деревина повинна витягуватися навіть заради Timber Reserve.

16. Кам'яний ресурс

Стратегічний кам'яний банк

При розчищенні русел, будівництві доріг і терас утворюються:

валуни;

брили;

гравій;

галька;

пісок;

глинисті матеріали.

Замість дроблення та змішування їх слід сортувати та враховувати.

У майбутньому вони необхідні для:

відновлення русел;

будівництва порогів;

зміцнення схилів;

створення нерестовищ;

архітектури;

ремонту історичних споруд;

будівництва без цементу.

Особливу цінність мають:

великі місцеві валуни;

стійкий будівельний камінь;

камінь, що відповідає історичній архітектурі регіону;

річковий гравій правильних фракцій.

17. Резерв глини

Якісна глина може стати критичним матеріалом майбутнього.

Використання:

кераміка;

цегла;

водотривкі екрани;

будівництво;

фільтри;

теплоакумулюючі матеріали;

вогнестійкі вироби;

відновлення ґрунтів.

Необхідно картографувати:

каолінові глини;

бентоніти;

вогнетривкі глини;

пластичні будівельні глини;

лікувальні та мінеральні глини.

18. Резерв піску та гравію

Не будь-який пісок підходить для будівництва, фільтрації чи відновлення річок.

Слід зберігати окремі запаси:

будівельного піску;

кварцового піску;

фільтруючого піску;

піску для скла;

річкового гравію;

нерестового гравію;

дренажних фракцій.

Видобуток має бути обмеженим та супроводжуватися відновленням території.

19. Мінеральні сорбенти

Стратегічну цінність мають природні матеріали:

цеоліт;

бентоніт;

діатоміт;

вулканічний туф;

пемза;

активні глини;

залізовмісні мінерали.

Вони можуть використовуватися для:

очищення води;

утримання поживних речовин;

відновлення ґрунтів;

фільтрації забруднень;

зберігання вологи;

переробки відходів.

20. Біовугілля

Правильно вироблений біовугілля може зберігатися у ґрунті дуже довго.

Він використовується для:

підвищення вологоємності;

утримання поживних речовин;

створення середовища для мікроорганізмів;

відновлення деградованих ґрунтів;

стабілізації частини вуглецю.

Заповідник біовуглю TREVO

Створюється не як склад мішків, а як:

внесений у ґрунт довготривалий ресурс;

компонент розплідників;

матеріал аварійного відновлення;

запас для забруднених земель.

Сировиною є відходи деревини, а не здорові ліси.

21. Резерв природних волокон

Майбутнім поколінням знадобляться поновлювані матеріали:

льон;

коноплі;

кропива;

тростина;

килимок;

верба;

бамбук у допустимих регіонах;

деревне волокно;

шерсть.

Фонд включає:

насіння;

сорти;

технології вирощування;

механічне встаткування;

зразки матеріалів;

стандарти переробки.

22. Резерв лікарських рослин

Зберігаються:

місцеві популяції;

насіння;

кореневища;

живі колекції;

хімічні профілі;

традиційні знання;

методи безпечного вирощування

Особливо важливі рослини:

лісових галявин;

гірських лугів;

сталь;

заплав;

посушливих схилів;

солончаків.

Але резерв повинен стимулювати безконтрольний збір рідкісних видів.

23. Резерв харчових дикорослих рослин

До нього входять:

ягоди;

волоські горіхи;

їстівне листя;

коріння;

дикорослі плодові дерева;

водні рослини;

гриби;

Традиційні кормові види.

Це резерв продовольчої стійкості у разі:

кліматичних криз;

захворювань культур;

порушення постачання;

необхідності створення нових сортів.

24. Резерв чистих екосистем

Найдоцінніший стратегічний ресурс — ділянки, не забруднені:

важкими металами;

мікропластиком;

пестицидами;

стійкими органічними сполуками;

промислових викидів.

До них відносяться:

чисті джерельні басейни;

еталонні риштування;

незабруднені болота;

гірські луки;

чисті донні відкладення;

захищені озера.

Такі території стають контрольними зразками для майбутнього відновлення інших земель.

25. Резерв темного неба та тиші

Незвичайний, але справжній ресурс.

Території без:

постійного штучного висвітлення;

дорожнього шуму;

промислових вібрацій;

електромагнітного забруднення високої інтенсивності

необхідні для:

тварин;

комах;

астрономічних спостережень;

досліджень;

здоров'я людини;

екологічного туризму

У майбутньому повністю тихі та темні території можуть стати вкрай рідкісними.

26. Кліматичні притулки

Стратегічним ресурсом є ділянки, де рослини та тварини зможуть переживати екстремальні періоди.

До них відносяться:

прохолодні ущелини;

північні схили;

джерельні долини;

глибокі ліси;

високогірні вологі зони;

підземні порожнини;

болотяні ліси;

прибережні туманні зони.

Ці території необхідно заздалегідь пов'язати з екологічними коридорами.

27. Резерв земель для майбутнього відновлення

Не вся територія має бути негайно забудована чи інтенсивно використана.

Слід зберігати земельний фонд:

для розширення рік;

відновлення заплав;

міграції лісу вгору схилом;

створення нових боліт;

майбутніх водосховищ природного типу;

сільськогосподарських резервів;

переселення екосистем за зміни клімату.

Юридично захищена вільна земля через 100 років може виявитися ціннішою за побудовану інфраструктуру.

28. Технічний резерв

DREVO Living Mountains може створювати довготривалі запаси:

стандартних кріплень;

ручних інструментів;

насосів;

труб;

клапанів;

кабелів;

механічних деталей;

модульних мостів;

водяних фільтрів;

насіння очисного обладнання;

простих верстатів.

Особливо цінні технології, які:

ремонтуються без закритого програмного забезпечення;

працюють десятиліттями;

мають стандартні деталі;

можуть проводитися локально.

29. Резерв критичних металів

Замість нескінченного видобутку слід створювати міські та регіональні банки вторинних металів.

Зберігаються та сортуються:

мідь;

алюміній;

нікель;

кобальт;

літій;

рідкісноземельні елементи;

якісна сталь;

бронза;

латунь.

Матеріали повинні зберігатися:

за відомим хімічним складом;

без змішування;

із цифровим паспортом;

у формі, придатній для повторного використання.

Стара техніка має розглядатися як родовище майбутнього, а не лише як відхід.

30. Резерв скла та кераміки

Скло може багаторазово перероблятися при правильному сортуванні.

Створюються фонди:

прозорого скла;

кольорового скла;

боросилікатного скла;

технічної кераміки;

вогнетривких матеріалів;

порцеляни;

чистий кварц.

31. Резерв даних та знань

Без знань природний ресурс може стати марним.

Необхідно зберігати:

карти;

гідрологічні спостереження;

ґрунтові дослідження;

генетичні дані;

технології;

малюнки;

фотографії;

усні свідоцтва;

традиційні методи землекористування;

помилки та невдалі експерименти.

Сховище знань WOOD

Інформація зберігається:

у хмарній системі;

на локальних серверах;

у друкованих архівах;

на довговічних автономних носіях;

у кількох країнах;

кількома мовами.

32. Резерв традиційних навичок

До стратегічних ресурсів належать люди, які вміють:

прищеплювати дерева;

збирати насіння;

будувати кам'яні тераси;

читати перебіг води;

відновлювати джерела;

працювати з глиною;

плести вербові конструкції;

вирощувати старі ґатунки;

визначати гриби;

сушити та зберігати деревину;

ремонтувати механізми

Навичка зникає швидше, ніж матеріал.

Тому створюються:

школи;

майстерні;

учнівство;

відеоархіви;

технічні посібники;

щорічні практичні роботи.

33. Резерв часу

Найважливіший ресурс неможливо складувати фізично.

Цей час, вкладений у:

вирощування лісу;

формування ґрунту;

відновлення болота;

накопичення води;

розвиток генетичного розмаїття;

навчання спеціалістів;

довгострокові спостереження.

Дерево через 200 років не можна отримати прискореним фінансуванням через 199 років.

Тому частину стратегічних проектів необхідно розпочинати зараз, навіть якщо нинішнє покоління не отримає від них прямої вигоди.

Пріоритетна система DREVO

Усі стратегічні ресурси можна об'єднати у сім фондів.

Головний висновок

Найціннішими ресурсами майбутнього можуть стати не нафта, золото чи рідкісні матеріали, а:

чиста вода;

живий родючий ґрунт;

генетично різноманітне насіння;

старі ліси;

здорові болота;

місцеві мікроорганізми та гриби;

незабруднені території;

вторинні метали відомого складу;

практичні знання;

вільна земля для адаптації до майбутнього клімату

Стратегічний ресурс — те, що наступне покоління зможе швидко купити, виробити чи відновити самостійно.

Завдання DREVO Живі гори — заздалегідь визначити такі ресурси, зберегти їх у живому чи матеріальному вигляді, створити цифровий паспорт та передати наступним поколінням разом із правилами відповідального використання.