Коментарі

Коментарі

1. Мета лісосаду

Спочатку слід визначити, навіщо створюється система. В однієї ділянки може бути кілька функцій, але потрібно встановити пріоритети:

Необхідно окремо вказати, яка частина ділянки є:

харчовий;

відновлювальною;

ремедіаційний;

природоохоронної;

експериментальної;

господарської.

На забрудненій території ці зони не можна змішувати.

2. Початкова діагностика ділянки

До вибору рослин потрібно скласти паспорт території.

Клімат

Слід зафіксувати:

мінімальні зимові температури;

пізні весняні заморозки;

тривалість безморозного періоду;

кількість та сезонність опадів;

літні максимуми температури;

переважаючі вітри;

глибину снігового покриву;

періоди посухи;

зміна клімату, що очікується на 20–40 років.

Вибирати рослини бажано не тільки для сьогоднішнього клімату, але і для спекотнішого, сухого та нестабільного майбутнього.

Рельєф

На карту наносяться:

вершини;

схили;

низини;

напрямки поверхневого стоку;

ерозійні ділянки;

морозні кишені;

вологі зони;

місця накопичення холодного повітря;

ділянки зимового та літнього затінення.

Ґрунт

Потрібно визначити:

тип та глибину ґрунту;

рН;

вміст органічної речовини;

структуру;

ущільнення;

водопроникність;

вміст азоту, фосфору, калію;

кальцій та магній;

засолення;

рівень ґрунтових вод;

наявність важких металів та органічних забруднювачів.

Для забрудненої території додатково створюється карта:

загального вмісту забруднювачів;

рухомих форм;

глибини забруднення;

гарячих точок;

напрями перенесення водою та пилом.

3. Водна архітектура

Вода має проектуватися раніше дерев. Коріння дерев та опад здатні покращувати інфільтрацію та зменшувати поверхневий стік, але самі дерева також споживають воду, тому їх щільність має відповідати запасам вологи ділянки. (Головна сторінка FAO)

У документі потрібен окремий водний план.

Що ввімкнути

звідки надходить вода;

куди вона йде;

де накопичується;

де з'являється ерозія;

скільки води можна безпечно затримувати;

які рослини знаходяться ближче до джерела води;

які види здатні жити без постійного поливу.

Можливі елементи

Необхідно прописати правило: вода повинна рухатися дільницею повільно, розподілено і без руйнівної ерозії.

Якщо ґрунт забруднений, не можна без аналізу створювати канави, які можуть переносити розчинені забруднювачі в чисті зони або ґрунтові води.

4. Ярусна структура лісових насаджень

Класична модель лісосаду включає кілька вертикальних рівнів, але кількість ярусів не є самоціллю. Важливіше, щоб рослини не створювали надмірної конкуренції.

Основні яруси

Потрібно також описати як висоту рослин, а й глибину коріння:

поверхневі;

середні;

глибокі;

стрижневі;

мочкуваті;

кореневищні.

Це допомагає розподілити споживання води та елементів живлення.

5. Світлова архітектура

Одна з головних помилок - занадто щільна посадка молодих дерев без урахування їхньої майбутньої крони.

У плані необхідно зазначити:

максимальну висоту кожного виду;

ширину дорослої крони;

орієнтацію рядів;

рух сонця;

зимове та літнє затінення;

зони повного сонця, півтіні та тіні;

періодичне обрізування;

остаточну щільність після проріджування.

У помірному кліматі високі дерева зазвичай мають так, щоб вони не закривали низькі культури з південного боку. Північна та вітряна межі більше підходять для високих захисних насаджень.

Слід закласти два сценарії:

молодий лісосадпоки крони ще маленькі;

зрілий лісосадколи дерева займуть повний обсяг.

Міжряддя перші 5-10 років можна тимчасово використовувати для овочів, злаків, люцерни, амаранту або квіткових культур. У міру змикання крон світлолюбні рослини замінюються тіньовитривалими.

6. Функціональні групи рослин

Кожна рослина повинна мати не лише назву, а й функцію.

Необхідні групи

Основні виробники

плодові дерева;

горіхоплідні;

ягідні чагарники;

багаторічні овочі;

лікарські та пряні рослини.

Азотфіксатори

люцерна;

конюшина;

лох;

вони перетворилися на обліпиху;

вільха;

дивитися на;

ракітник - тільки де він екологічно допустимий.

Азотфіксатори не віддають весь азот сусідам безпосередньо. Значна його частина входить у загальний цикл після опаду, обрізання та відмирання коренів.

Рослини з глибокою кореневою системою

люцерна;

цикорій;

живокіст;

щавель;

деякі дерева та чагарники.

Вони створюють глибокі кореневі канали та повертають частину елементів у верхній горизонт через опад та обрізану біомасу.

Мульчуючі рослини

живокіст;

міскантус;

люцерна;

конюшина;

кропива на чистих ділянках;

швидкорослі верби;

трав для періодичного укосу.

Мульча допомагає утримувати воду, пригнічує бур'яни та підтримує ґрунтових організмів. (agroforestry.org)

Рослини для запилювачів

Потрібен безперервний календар цвітіння:

рання весна;

пізня весна;

літо;

кінець літа;

осінь.

Одного багатого медоносу недостатньо. Необхідна послідовність видів, щоб комахи знаходили корм весь сезон.

Рослини для корисних комах

Особливо важливі рослини з відкритими дрібними квітками:

деревій;

кріп;

фенхель;

морква на насіння;

коріандр;

чебрець;

м'ята;

гречка;

місцеві парасолькові та складноцвіті.

7. Рослинні гільдії

Слід додати поняття гільдії - Локальної групи рослин навколо дерева.

Приклад гільдії яблуні

Але гільдії не можна копіювати механічно. Їх склад залежить від:

клімату;

ґрунти;

опадів;

підщепа;

висоти дерева;

доступного світла;

місцевих шкідників

8. Сукцесія: лісосад будується за етапами

Стійкий лісосад не можна посадити за один день у остаточному вигляді. Потрібна програма поступового розвитку.

Етап 0. Підготовка

аналіз ґрунту;

очищення сміття;

видалення гарячих точок;

захист від ерозії;

проектування води;

будову доріг та основних комунікацій.

Етап 1. Піонерний покрив - 1-2 роки

Використовуються:

райграс;

вівсяниця;

люцерна;

конюшина;

гірчиця;

амарант;

кипрей на природних ділянках;

тимчасові вітроломні культури.

Мета - закрити землю і запустити ґрунтову біологію.

Етап 2. Чагарниково-плодовий каркас - 2-5 років

Висаджуються:

основні плодові дерева;

ягодники;

азотфіксуючі чагарники;

живоплоти;

вітроломні смуги;

багаторічні трави.

Етап 3. Формування молодого лісосаду – 5–12 років

проводиться обрізування;

видаляються тимчасові піонери;

регулюється світло;

додаються тіньовитривалі види;

формується грибний та чагарниковий ярус.

Етап 4. Зріла система - після 10-20 років

підтримується різновікова структура;

старі дерева поступово замінюються;

частина деревини залишається для екології;

зберігаються світлові вікна;

регулюються ліани та агресивні кореневищні рослини.

9. Захист від вітру та мікроклімат

У документі має бути окрема схема панівних вітрів.

Правильно влаштована лісосмуга:

знижує швидкість вітру;

зменшує випаровування;

захищає цвітіння;

утримує сніг;

зменшує вітрову ерозію;

створює притулок для тварин.

Агролісівницькі системи можуть захищати культури від вітру та зменшувати ерозію, але надмірна щільність посадки здатна посилити конкуренцію та затінення. (Головна сторінка FAO)

Хороша захисна смуга звичайно повинна бути повністю глухою стіною. Помірна проникність розподіляє потік повітря плавніше та зменшує сильну турбулентність за смугою.

До неї можна включати:

високий дерев'яний ряд;

середній чагарниковий ряд;

нижній трав'яний край;

квітучі види;

вічнозелені та листопадні рослини.

10. Ґрунтова система

Стійкість лісосаду створюється насамперед у грунті.

Потрібно прописати програму:

постійного покриття;

мінімального порушення;

повернення органіки;

мульчування;

компостування;

збереження коренів у землі;

підтримки грибної мережі;

недопущення ущільнення;

контролю кислотності та засолення.

Джерела органічної речовини

листя;

скошена трава;

гілка;

тонкі гілки;

компост;

сидерати;

відмерлі коріння;

безпечна солома;

дерев'яні гриби.

Необхідно розділяти:

свіжу зелену масу;

сухий вуглецевий матеріал;

деревну тріску;

зрілий компост;

забруднену та чисту біомасу.

На ремедіаційних територіях рослинну масу не можна автоматично переносити із забрудненої зони до харчового лісосаду.

11. Мікориза, бактерії та гриби

Слід додати окремий розділ про ґрунтову біологію.

Основні групи

азотфіксуючі бактерії;

фосфатмобілізуючі бактерії;

мікоризна гриби;

сапротрофні гриби;

целюлозоруйнівні організми;

дощові черви;

ґрунтові членистоногі.

Мікоризу краще не розглядати як універсальний покупний препарат. Основні умови її розвитку:

живе коріння;

відсутність постійного перекопування;

органічне покриття;

помірне використання добрив;

відсутність токсичних фунгіцидів;

відповідні рослини-господарі.

Слід прописати зони для грибного вирощування:

затінені доріжки;

ділянки з деревною тріскою;

пні;

колода;

вологі краї лісосаду.

12. Біорізноманіття та тварини

Лісосад повинен містити не лише харчові рослини.

Необхідні:

місцеві квітучі рослини;

водоймище або волога зона;

кам'яні купи;

мертва деревина;

порожнисті стебла;

чагарникові укриття;

ділянки нескошеної трави;

місця для птахів;

безпечні проходи для їжаків та дрібних тварин.

Агролісівництво здатне підтримувати значну частку біорізноманіття природного лісу, особливо якщо система зберігає різноманітні яруси, місцеві види та невиробничі місцеперебування. (Головна сторінка FAO)

Потрібно прописати баланс:

корисні комахи;

птахи;

земноводні;

хижі комахи;

дрібні ссавці;

захист молодих дерев від пошкоджень.

13. Шкідники та хвороби

Стійкість означає відсутність шкідників. Вона означає, що ушкодження не руйнують всю систему.

Слід передбачити:

різноманітність видів та сортів;

різні терміни цвітіння та дозрівання;

стійкі підщепи;

санітарне обрізання;

провітрювання крон;

видалення хворих на плоди;

залучення корисних комах;

захист стволів;

карантин нових саджанців;

моніторинг інвазивних шкідників

Не можна висаджувати сотні однакових дерев одного сорту впритул. Це створює єдиний сприйнятливий масив.

14. Генетична різноманітність

Для кожного важливого виду бажано використати:

кілька сортів;

різні терміни дозрівання;

різні підщепи;

місцеві форми;

морозостійкі та посухостійкі варіанти;

рослини з різних розплідників;

частина сіянців для майбутнього відбору

Слід створити:

реєстр сортів;

карту посадки;

журнал походження;

колекцію насіння;

розплідник заміни;

резервні маткові рослини.

15. Продуктивність та сезонний календар

Лісосад має давати продукцію не один місяць, а максимально довго.

Потрібно скласти календар:

Окремо прописуються:

новий ринок;

зберігання;

сушка;

заморожування;

ферментація;

соки;

варення;

насіння;

посадковий матеріал;

деревна тріска;

лікарські та пряні культури.

USDA розглядає лісове фермерство як спосіб диверсифікації доходу рахунок недеревної продукції, а чи не лише основного врожаю дерев. (Лісова служба США)

16. Доріжки, техніка та обслуговування

Слід заздалегідь визначити:

основні дороги;

пішохідні доріжки;

доступ пожежної техніки;

місця розвороту;

шляхи вивезення врожаю;

ширину проходу між рядами;

розташування водопроводу;

місця зберігання інструментів;

компостні майданчики;

розплідник;

зону переробки.

Помилка спочатку посадити дерева, а потім намагатися провести техніку між ними.

Кожне дерево має бути доступним для:

обрізки;

огляду;

полив;

збирання врожаю;

видалення хворих частин;

можливу заміну.

17. Пожежна стійкість

Для спекотних та сухих регіонів потрібен спеціальний розділ.

Потрібно передбачити:

мінералізовані або низькотравні протипожежні смуги;

доступ води;

під'їзд пожежної техніки;

видалення сухої маси біля будівель;

безпечне розміщення хвойних та смолистих рослин;

поділ насаджень на сектори;

регулярне проріджування;

керування сухостоєм;

протипожежні водоймища.

Кущовий ярус корисний для біорізноманіття, але за відсутності управління може підвищувати пожежний ризик. (agforward.eu)

18. Лісосад на забрудненій території

Це має бути окремий суворий розділ.

Основний принцип

Спочатку безпека та ремедіація — потім харчове виробництво.

Необхідно виділити чотири типи зон:

Червона зона

високе забруднення;

харчові рослини заборонені;

доступ обмежений;

проводиться видалення чи ізоляція.

Помаранчева зона

фітостабілізація;

технічні культури;

нехарчові дерева;

збір та контроль біомаси.

Жовта зона

буфер;

квітучі та захисні рослини;

регулярний моніторинг;

харчове використання лише після оцінки ризику.

Зелена зона

чистий або замінений ґрунт;

підтверджена безпека;

дозволено харчове виробництво.

Коріння дерев може виходити межі проектної зони, тому необхідно враховувати як розташування стовбура, а й майбутню площу кореневої системи.

Що не можна робити

садити плодові дерева безпосередньо в невідомо забруднений ґрунт;

вважати плоди безпечними без аналізу;

переносити листя та тріску із забрудненої зони в харчову;

розміщувати дитячі майданчики на ремедіаційній землі;

використовувати забруднену воду для поливу;

утримувати там тварин, що вільно пасуться;

заводити бджіл поруч із промисловими відходами, що сильно пилять, без оцінки ризику.

19. Економічна модель

Стійкість має бути не лише екологічною, а й організаційною.

Потрібно прописати:

вартість проектування;

підготовку ділянки;

посадковий матеріал;

полив;

огородження;

догляд перші п'ять років;

щорічне обрізання;

збирання врожаю;

переробку;

лабораторний контроль;

страхування;

заміну загиблих рослин;

реалізацію продукції.

Доходи потрібно розділити за строками:

Не можна розраховувати економіку лише на врожай дорослих дерев за десять років.

20. Система управління

Для колективного лісосаду необхідно прописати:

власника землі;

оператора;

відповідального агронома;

хто приймає рішення про посадки;

хто фінансує догляд;

кому належить урожай;

правила загального збирання;

санітарні вимоги;

правила використання хімічних засобів;

відповідальність за забруднення;

порядок заміни рослин;

порядок ведення картки та журналу.

Без довготривалого відповідального оператора лісосад може швидко перетворитися на зарослу, небезпечну ділянку.

21. Моніторинг стійкості

Щороку потрібно оцінювати не лише врожай.

Показники ґрунту

органічна речовина;

рН;

щільність;

інфільтрація води;

вологість;

ерозія;

доступне харчування;

забруднювачі.

Показники рослин

приживання;

річний приріст;

стан крони;

плодоношення;

хвороби;

пошкодження морозом та посухою;

необхідність поливу.

Показники екосистеми

кількість видів рослин;

період безперервного цвітіння;

присутність запилювачів;

птахи;

ґрунтові організми;

ділянки відкритого ґрунту;

обсяг мертвої деревини;

стан водойми.

Показники господарства

трудовитрати;

вартість догляду;

обсяг урожаю;

втрати;

переробка;

дохід;

кількість замінених рослин.

22. План відмовостійкості

Слід заздалегідь прописати дії при:

посуху;

повені;

пізньому морозі;

пожежі;

масовому шкіднику;

хвороби плодових;

поломки системи поливу;

забруднення води;

загибелі основного гатунку;

відсутність фінансування;

нестачі людей для догляду.

Стійка система повинна мати:

резерв води;

резервні саджанці;

різноманітні сорти;

альтернативні джерела прибутку;

ручний та механізований варіанти догляду;

аварійний план.

23. Рекомендована структура повного документа

Частина I. Заснування проекту

Мета та призначення лісосаду

Географія та клімат

Аналіз грунту та води

Історія ділянки

Забруднення та обмеження

Карта функціональних зон

Частина ІІ. Екологічний проект

Водна архітектура

Рельєф та ерозія

Ґрунтове відновлення

Багаторівнева структура

Світлова архітектура

Коренева архітектура

Функціональні групи рослин

Гільдії

Запилювачі та тварини

Грибна та мікробна система

Вітрозахист

Пожежна безпека

Частина ІІІ. Рослинний план

Основні дерева

Плодові дерева

Горіхоплідні

Ягідні чагарники

Азотфіксатори

Мульчуючі рослини

Ґрунтопокровники

Ліани

Багаторічні овочі

Лікарські рослини

Рослини для ремедіації

Місцеві природні види

Частина IV. Реалізація

Етапи на 1, 3, 5, 10 та 20 років

Підготовка ділянки

Розплідник

Посадка

Полив

Мульчування

Обрізка

Проріджування

Догляд за доріжками

Управління біомасою

Частина V. Виробництво

Календар урожаю

Зберігання

Переробка

Насіннєве виробництво

Розплідникова продукція

Економічна модель

Канали реалізації

Частина VI. Безпека та управління

Поділ харчових та ремедіаційних зон

Лабораторний контроль

Пожежний план

Санітарні правила

Організаційна структура

Відповідальність учасників

Моніторинг та звітність

Адаптація проекту

Головний принцип сталого лісосаду

Стійкий лісосад — це система, яку перестають обслуговувати. Це система, де з роками зменшується потреба у зовнішніх ресурсах, але зберігається розумне управління.

Його основа:

правильна вода → живий закритий ґрунт → різноманітне коріння → багатоярусна рослинність → постійне цвітіння → регульоване світло → переробка всієї чистої органіки → поступове оновлення дерев → моніторинг безпеки та врожаю.

Для проекту DREVO особливо важливо поєднати дві послідовності:

відновлення землі → створення стійкої екосистеми

і тільки потім:

безпечне харчове виробництво → переробка → розподіл продукції.